Освітня програма ЗЗСО 135 на 2025  -  2026 рік

ВСТУП

Відповідно до статті 1 Закону України «Про освіту» ЗЗСО№ 135, як суб’єкт освітньої

діяльності, реалізує автономію, що означає право на самоврядування, яке полягає в самостійності, незалежності та відповідальності у прийнятті рішень щодо академічних (освітніх), організаційних, кадрових питань діяльності.

Освітня програма ЗЗСО № 135 є єдиним комплексом освітніх компонентів

(предметів вивчення, дисциплін, індивідуальних завдань, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

Основою для розроблення освітньої програми є Державні стандарти освіти

відповідного рівня.

Освітня програма містить:

✔ структуру програми;

✔ загальний обсяг навчального навантаження (в годинах) і його розподіл за освітніми

галузями, циклами та роками навчання;

✔навчальні плани з визначеним переліком предметів та інтегрованих курсів й

закріпленим за цими предметами/інтегрованими курсами тижневим навчальним навантаженням для кожного року навчання;

✔ вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;

✔ перелік освітніх компонентів та їх логічну послідовність;

✔ очікувані результати навчання учнів;

✔ перелік модельних навчальних програм та навчальних програм згідно з переліком

предметів та інтегрованих курсів, визначеним навчальним планом ;

✔ рекомендованіформиорганізаціїосвітньогопроцесутаінструментисистеми

внутрішнього забезпечення якості освіти;

✔ опис інструментарію оцінювання.

Структура програми:

Розділ   1. Пояснювальна записка

Розділ   2. Освітня програма початкової освіти

Розділ   3. Освітня програма базової середньої освіти НУШ (5-8-мі класи)

Розділ 4. ОсвітняпрограмабазовоїсередньоїосвітиІІступеняповноїзагальної

середньої освіти (9-ті класи)

Розділ   5. Освітня програма профільної середньої освіти ІІІ ступеня повної загальної

середньої освіти (10-11-ті класи)

 

РОЗДІЛ 1

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

1.1.  Призначення ЗЗСО № 135 та засоби його реалізації

Комунальний заклад ЗЗСО№135усвоїйдіяльностікеруєтьсяКонституцієюУкраїни,

законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», власним Статутом, іншими нормативно-правовими актами в галузі освіти.

Призначення закладу полягає в наданні якісної повної загальної освіти здобувачам

освіти, забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Організація здобуття освіти в ЗЗСО №135 здійснюється за формами, визначеними

законодавством України та статутом закладу: інституційна (очна (денна), дистанційна), індивідуальна (педагогічний патронаж, домашня (сімейна), екстернат).

Згідно Статуту ЗЗСО №135 здійснює освітній процес відповідно до рівнів

загальноосвітніх програм трьох ступенів освіти:

І рівень – початкова освіта, яка здобувається протягом чотирьох років та

організовується за циклами:

• перший цикл початкової освіти - адаптаційно-ігровий (1-2 роки навчання);
• другий цикл початкової освіти - основний (3-4 роки навчання);

ІІ рівень – базова середня освіта, яка здобувається протягом п’яти років (з поглибленим

вивченням іноземної (англійської) мови в 9-х класах) та організовується за циклами:

• перший цикл базової середньої освіти - адаптаційний (5-6 роки навчання);
• другий цикл базової середньої освіти - базове предметне навчання (7-9 роки навчання);

ІІІ рівень – повна загальна середня освіта (профільна середня освіта), яка здобувається

протягом двох років відповідно до нормативно встановлених строків запровадження,з вивченням  іноземної (англійської) мови  на профільному рівні.

Під час розроблення освітньої програми враховано гарантовані державою права щодо

академічної, організаційної і кадрової автономії закладів освіти, а також права педагогічних працівників на академічну свободу.

Відповідно до Закону України «Про освіту» метою освітньої програми є всебічний

розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Основними засобами досягнення мети, виконання завдань та реалізації призначення

школи є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту навчальних програм.

Метою комунального  закладу освіти є надання якісної сучасної освіти шляхом

вільного творчого навчання відповідно до суспільних потреб, зумовлених розвитком української держави в період воєнного стану та післявоєнної відбудови.

Цінності ЗЗСО№135:

• Місія
• Інновації
• Відповідальність
• Щастя
• Сталий розвиток
• Творчість
• Розвиток
• Єдність
• Компетентність
• Здоров’я.

Пріоритетні напрямки роботи школи у 2025/2026 навчальному році:

• організація безпекових умов підготовки закладу освіти до початку 2025-2026

навчального року в умовах воєнного стану;

• організація гнучкого і персоналізованого навчання в умовах воєнного стану;
• зміна ролі вчителя і парадигми наставництва в умовах воєнного стану;
• забезпечення якості освіти надання освітніх послуг в умовах воєнного стану;
• забезпечення безпечних і комфортних умов навчання та праці в умовах воєнного

стану;

• інформаційна відкритість та доступність закладу освіти в умовах воєнного стану;
• запровадження принципу педагогіки партнерства;
• продовження формування в учнів ключових компетентностей, необхідних сучасній

людині для успішної життєдіяльності.

Освітній процес  є системою науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих

на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

Освітня діяльність передбачає діяльність суб’єкта освітньої діяльності, спрямовану на

організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

Освітня діяльність згідно Державних стандартів здійснюється на засадах особистісно

зорієнтованого, компетентнісного та діяльнісного підходів.

Особистісно зорієнтований підхід – спрямованість освітнього процесу на взаємодію і

плідний розвиток особистості педагога та здобувачів освіти на основі рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні;

Компетентнісний підхід – спрямованість освітнього процесу на досягнення результатів,

якими є такі ієрархічно підпорядковані компетентності здобувачів освіти, як ключові, загальнопредметні і предметні.

Діяльнісний підхід в освіті – спрямованість освітнього процесу на розвиток ключових

компетентностей і наскрізних умінь особистості, застосування теоретичних знань на практиці, формування здібностей до самоосвіти і командної роботи, успішну інтеграцію в соціум і професійну самореалізацію.

Викладацька діяльність педагогів школи  спрямована на формування знань,

компетентностей, світогляду, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей,  емоційно- вольових та фізичних якостей здобувачів освіти (лекція, семінар, тренінг, курси, майстер- клас, вебінар тощо) й проводиться педагогічним працівником на основі відповідного трудового договору (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

У закладі освіти створені та функціонують: психологічна й соціальна служба,

методичні об’єднання вчителів-предметників, методичне об’єднання класних керівників, Школа  молодого вчителя та творчі групи.

1.2.  Нормативно-правове забезпечення

Організація освітньої діяльності в (назва закладу освіти) у 2025/2026                                                                                                               навчальному

році здійснюватиметься відповідно до:

1. Закону України «Про освіту»;
2. Закону України «Про повну загальну середню освіту»;
3. Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої

освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням  Кабінету Містрів України від 14.12.2016 № 988-р);

4. Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою

Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688);

5. Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти

затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392;

6. Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою

Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898;

7. Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої

освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки від 08 вересня 2020 року         № 1115, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 вересня 2020 року за              № 941/35224;

8. Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої

освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 лютого 2021 року №160, із змінами від.15.02.2023 №165), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2023 за №359/39415;

9. Наказу Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743-22

«Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 та 3-4 класів ЗЗСО»;

10. Наказу Міністерства освіти і науки України від 09.08.2024 №1120 «Про

внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»;

11. Наказу Міністерства освіти і науки України від 04.2018 №405 «Про

затвердження типової освітньої програми ЗЗСО ІІ ступеня»;

12. Наказу Міністерства освіти і науки України від 29.11.2019 №1493 «Про

внесення змін до типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» (зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 № 464);

1.3.  Принципи реалізації освітньої програми:

− забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

− забезпечення рівного доступу до освіти;

− забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування;

− науковий характер освіти;

− цілісність і наступність системи освіти;

− прозорість і публічність прийняття та виконання управлінських рішень;

− відповідальність закладу освіти перед суспільством;

− інтеграція з ринком праці;

− нерозривний зв’язок із світовою та національною історією, культурою,

національними традиціями;

− свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми,

закладу освіти;

− гуманізм;

− демократизм;

− єдність навчання, виховання та розвитку;

− виховання патріотизму, поваги до культурних цінностей українського

народу, його історико-культурного надбання і традицій;

− формування усвідомленої потреби в дотриманні Конституції та законів

України, нетерпимості до їх порушення;

−формуванняповагидоправісвободлюдини,нетерпимостідоприниженняїї

честі та гідності, фізичного або психічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками;

− формування громадянської культури та культури демократії;

− формування культури здорового способу життя, екологічної культури й

дбайливого ставлення до довкілля.

 

1.4.  Структура навчального року

Відповіднодопункту3статті10ЗаконуУкраїни«Проповнузагальну

середню освіту» навчальний рік розпочинається 1 вересня святом «День знань», триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 1 липня.

Під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про

введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до пункту 2^-1 Закону № 2315-IX від 19.06.2022 тривалість навчального року, дата його початку та/або закінчення визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4 статті 10 Закону України «Про повну загальну                                  середню освіту» тривалість канікул протягом навчального року не може бути менше 30

календарних днів.

З урахуванням місцевих особливостей, кліматичних умов, воєнної ситуації у

регіоні можуть змінюватись структура навчального року та графік учнівських канікул.

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 02.07.2007          

№ 1/9-407«Організаціяосвітньогопроцесуупершомукласі»тазарішенням

педагогічної ради (назва закладу освіти) для учнів 1-х класів можуть запроваджуватися додаткові тижневі канікули.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про повну загальну середню освіту»

відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію для учнів 4, 9 класів проводиться державна підсумкова атестація, форму і терміни якої Міністерством освіти і науки України буде затверджено додатково.

Дата вручення документів про освіту буде визначена додатково (в залежності

від термінів проведення ДПА).

 

• Особливості організації освітнього процесу

Режим роботи ЗЗСО № 135

 

ЗЗСО №135 працює за п’ятиденним робочим тижнем, вихідні дні – субота, неділя.

Відповідно до Закону України «Про освіту» тривалість уроку в 1 класі становить 35 хвилин, в 2-4 класах – 40 хвилин, в 5-11 класах – 45 хвилин. В умовах дистанційного навчання безперервна тривалість навчальних онлайн-занять протягом дня у синхронному форматі в ХЛ №141 відповідає нормам Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25.09.2020 №2205 (Таблиця 1):

 

 

      

     Таблиця 1

 

Кількість навчальних занять на день	Тривалість навчальних онлайн-занять
	1-2 класи	3-4 класи	5-6 класи	7-9 класи	10-11 класи
2	30 хв.	45 хв.	45 хв.	45 хв.	-
3	20 хв.	30 хв.	35 хв.	40 хв.	45 хв.
4	-	20 хв.	25 хв.	30 хв.	35 хв.
5	-	-	-	25 хв.	30 хв.
6	-	-	-	-	25 хв.

 

Крім уроків у школі проводяться позакласні заняття та заходи, що

передбачені окремим розкладом і спрямовані на задоволення освітніх інтересів учнів та на розвиток їх творчих здібностей, нахилів і обдарувань.

 

1.6.  Форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу в ЗЗСО №135 є:

Колективна (групова) форма навчання:

• Очна (денна) форма;
• Дистанційна форма.

Індивідуальна форма навчання:

• Екстернат;
• Сімейна (домашня) форма;
• Педагогічний патронаж.

В основу організації освітнього процесу покладено такі типи уроків:

Класичні (за дидактичною метою):

1. Урок засвоєння нових знань
2. Урок формування та вдосконалення вмінь і навичок
3. Урок узагальнення й систематизації знань
4. Урок перевірки та корекції знань, умінь і навичок
5. Комбінований урок

✔         Інноваційні (за форматом і підходом):

1. Урок-дослідження (дослідницький, проєктний) - учні самостійно

формулюють гіпотези, досліджують, презентують висновки.

2. Урок-кейс (кейс-метод) - побудований навколо аналізу конкретної

ситуації або проблеми

3. Урок-проєкт - завершується створенням певного продукту або

представленням результатів.

4. Інтегрований урок - об’єднує елементи кількох предметів
5. Урок-гейміфікація - використання ігрових технологій для залучення учнів

(квести, вікторини, інтерактивні платформи тощо).

6. Урок-змагання / турнір / квест - мотивує учнів до активності через

командну чи індивідуальну гру.

7. Урок з використанням ІКТ / цифрових інструментів - інтерактивні

платформи (Kahoot, Wordwall, LearningApps), віртуальна реальність, цифрові лабораторії тощо.

8. Урок-флешмоб / урок-тренінг / урок-інсценізація - залучають учнів до

активної участі через творчість або практичні дії.

✔         Відповідно до Нової української школи:

1. Урок, орієнтований на компетентності
2. Урок рефлексії / самооцінки
3. Урок-діалог
4. Урок в природному середовищі (на відкритому повітрі)

У першому циклі (1-2 класи) початкової освіти організація освітнього

процесу здійснюється із застосуванням діяльнісного підходу на інтегрованій основі з переважанням ігрових методів та на інтегровано-предметній основі у другому циклі (3-4 класи).

У початковій школі очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної

галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методики навчання:

• дослідницькі,
• інформаційні,
• мистецькі проєкти,
• сюжетно-рольові ігри,
• інсценізації,
• моделювання,
• ситуаційні вправи,
• екскурсії,
• дитяче волонтерство тощо.

Пріоритетна роль в організації освітньої діяльності молодших школярів

надається активним методам i формам, що ґрунтуються на демократичному стилі, сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи, творчості, розвивають уміння міркувати, аналізувати, ставити запитання, шукати власні відповіді, робити висновки. Ефективним є колективні, групові та індивідуальні творчі справи, використання проєктних, інтерактивних, iнформацiйно-комунiкаційних технологій. Важливим є включення молодших школярів в активну пізнавальну, дослідницьку діяльність (оскільки об’єкти вивчення важливо сприймати безпосередньо), створення умов для самовираження, організації комунікативного спілкування, застосування в освітньому процесі елементів дискусії, що є ефективними засобами розвитку особистості, її громадянської позиції, формування в учнів цілісної картини світу.

В умовах компетентнісно орієнтованого навчання посилюється увага до

роботи з формування навичок самоорганізації і самонавчання, уміння виокремлювати серед потоку інформації ту, яка цікавить найбільше, яка потрібна для виконання певного навчального завдання тощо. У зв’язку з цим зростає актуальність самоосвітньої діяльності учнів у позаурочний час.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку

проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикумах.

Навчально-практичне заняття в умовах дистанційного навчання здійснюється

за допомогою віртуальних лабораторій та виконує функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуми також використовуються з метою реалізації функцій контролю за освітнім процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують про виконану роботу.

В освітньому процесі передбачені віртуальні екскурсії, що мають на меті

показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів.

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-

уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Формиорганізаціїосвітньогопроцесуможутьуточнюватисьта

розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання вимог Державних стандартів та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи

конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

 

Організація освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання.

            В залежності від безпекової ситуації в країні  можуть використовуватись технології дистанційного навчання  під час організації здобуття освіти за різними формами (очною (денною) заочною,  екстернатною, сімейною (домашньою), педагогічним патронажем).

            Рішення про використання технологій дистанційного навчання в освітньому процесі  приймається педагогічною радою закладу освіти упродовж навчального року у випадку настання обставин, що потребують організації освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання.

Під час надзвичайних обставин заклад освіти може організовувати освітній процес із використанням технологій дистанційного навчання за допомогою технічних засобів комунікації, доступних для учасників освітнього процесу.

            Відповідно до змісту, обсягу навчального матеріалу та з урахуванням технічних можливостей учитель самостійно визначає режим онлайн – уроків (синхроний/асинхроний).

            Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти, який діє з 1 січня 2021 року, передбачає вимоги до організації роботи з технічними засобами навчання, зокрема комп’ютерами, планшетами, іншими гаджетами.

            Так, обмежено час безперервної роботи з технічними засобами навчання:

• для учнів 1 класу – не більше 10 хвилин;
• для учнів 2-4 класів – не більше 15 хвилин;
• для учнів 5-7 класів – не більше 20 хвилин;
• для учнів 8-9 класів – 20-25 хвилин;
• для учнів 10-11 (12) класів на 1-й годині занять – до 30 хвилин, на 2-й годині занять – 20 хвилин;
• при здвоєних навчальних заняттях для учнів 10-11 (12) класів – не більше 25-30 хвилин на першому навчальному занятті та не більше 15-20 хвилин на другому навчальному занятті.

            Отже, тривалість навчальних занять, визначена Законом “Про повну загальну середню освіту", зберігається: 35 хвилин для 1 класу, 40 хвилин для 2-4 класів, 45 хвилин для 5-12 класів. Обмежується лише час безперервної роботи з комп’ютером для уникнення ризиків для здоров’я.

            Час безперервної роботи з комп’ютером  вчитель може використовувати для синхронної взаємодії (онлайн) – для пояснення або загального огляду матеріалу навчального заняття, практичного закріплення вивченого, застосування інтерактивних прийомів навчання, перевірки результатів навчання тощо.

            Решту часу навчального заняття  вчитель організовує роботу в асинхронному режимі, тобто офлайн, без комп’ютера. Учні можуть виконувати вправи у робочому зошиті, працювати з текстом і завданнями у підручнику, виконувати творчі завдання тощо. Також наприкінці заняття вчитель може повернутися до режиму відеоконференції (для обговорення виконаних завдань, рефлексії, роботи з електронною освітньою платформою тощо).

             Відповідно до Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, не менше 30% навчального часу, передбаченого освітньою програмою школи, організовується в синхронному режимі.

            Забезпечується безумовне переривання освітнього процесу , що здійснюється в будівлі закладу освіти, у разі включення сигналу “повітряна тривога” або інших сигналів оповіщення. За можливість, продовжувати навчальний процес в укритті, а після відбою тривоги повернутися до приміщень закладу освіти, організувавши освітній процес з урахуванням необхідного корегування.

Використання технологій дистанційного навчання може здійснюватися на підставі особистої заяви повнолітньої особи або одного з батьків учня (для неповнолітніх осіб) зі складанням індивідуального навчального плану. У заяві підтверджується наявність в учня умов для дистанційного навчання в синхронному та асинхронному режимах, зокрема доступу до мережі Інтернет, персонального комп'ютера (з можливістю використання засобів аудіо»,  відеоконференнзв'язку).

Дистанційна форма: її організовують для учнів і учениць, які не можуть відвідувати школу очно. Наприклад, через стан здоровʼя, відбування покарання, збройний конфлікт, воєнний стан, проживання (перебування) за кордоном, на тимчасово окупованій території України, епідемії, наслідки природних і техногенних катастроф.

Дистанційне навчання здійснюється відповідно до освітньої програми закладу освіти та має забезпечуєвиконання суб’єктами дистанційного навчання державних стандартів освіти.

Організація здобуття освіти за дистанційною формою здійснюється виключно за бажанням учнів, їх батьків(за письмовою заявою). Батьки створюють належні та безпечні умови навчання, виховання і розвитку дитини, яка здобуває освіту за дистанційною формою.

Дистанційне навчання  забезпечується із використанням (протоколи від 25.08.2025 №10) :

1. Всеукраїнської школи онлайн https://lms.e-school.net.ua/;
2. Інформаційно-комунікаційної автоматизованої системи Єдина Школа https://eschool-ua.com;
3. Ефективних інструментів для спілкування та спільної роботи платформу Workspace for Education, https://support.google.com/a/answer/134628;
4. Цифрової платформи видавництва Macmillan Education з англійської мови для роботи онлайн;
5. Цифрової платформи для роботи онлайн Edelsa digital з іспанської мови;
6. Онлайн-сервісів, які дозволяють створювати інтерактивні вправи; LearningApps.org (LearningApps.org), https:// kahoot.com, https://www.mentimeter.com, https://quizlet.com;
7. Сервісів робочих зошитів, робота з ними в онлайн режимі через https://www.liveworksheets.com,  https://wizer.me
8. Віртуальної дошки Padlet.com;
9. Каналу Міністерства освіти України https://www.youtube.com/c/MONUKRAINE;
10. Курсів платформ Prometheus https://prometheus.org.ua/, EdEra https://www.ed-era.com/;
11. Безоплатної платформи для дистанційного навчання, де є доступ до інтерактивних підручників “Нові знання”;
12. Електронної платформи “Мій Клас”, яка допомагає провести дистанційні уроки, де зібрані готові завдання та тести різних видів складності, є можливість автоматично перевіряти роботи учнів та виставляти оцінки, вчитель може створювати свої робочі програми на сайті.

Такий вибір полегшує учасникам процес організації навчання та користування відповідними електронними ресурсами (перш за все, учнями). Водночас педагогічні працівники в межах академічної свободи обирають самостійно форми, методи і засоби навчання, а також визначають доцільність проведення конкретного навчального заняття в синхронному або асинхронному режимі.

        Організація здобуття освіти за індивідуальною формою (екстернатом, сімейною (домашньою) формою, педагогічним патронажем)

Індивідуальне навчання може бути організоване за однією із трьох індивідуальних форм - екстернатною (екстернатом), сімейною (домашньою) формою, педагогічним патронажем. Відповідна форма зазначається в заяві про зарахування (переведення). 

Для індивідуальної форми навчання є обов’язковим розроблення та затвердження індивідуального навчального плану.

Індивідуальний навчальний план розробляється закладом на основі навчального плану, що є складовою освітньої програми (типової або іншої освітньої програми, обраної для засвоєння здобувачем освіти) і  забезпечує виконання Державного стандарту освіти. Виконання інваріантної частини (опанування базових, вибірковообов’язкових предметів) навчального плану освітньої програми при організації навчання за індивідуальною формою учнів будь-якого класу є обов'язковим.

Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, що розробляється педагогічними працівниками у взаємодії з учнем та/або його батьками, схвалюється педагогічною радою закладу освіти, затверджується його керівником та підписується батьками.

Екстернат може організовуватися для осіб зазначентх у Розділі ІІ Положення  про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти.

Для проведення оцінювання за екстернатною формою навчання наказом директору школи створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів. Протокол оцінювання результатів навчання складається за формою згідно з додатком 2  до цього Положення  
про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти.

 Річне оцінювання проводиться з усіх навчальних предметів, обов’язкових для вивчення відповідно до освітньої програми.

 Протягом одного навчального року екстерн може пройти оцінювання за один або кілька класів у межах одного або декількох рівнів повної загальної середньої освіти.

Сімейна (домашня) форма може бути організована для осіб віком до 18 років, батьки, інші законні представники яких виявили бажання організовувати освітній процес самостійно з урахуванням здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей і досвіду своїх дітей, для забезпечення їх індивідуального темпу засвоєння освітньої програми.

Здобувачі освіти за сімейною (домашньою) формою проходять підсумкове (семестрове та річне, що здійснюється за результатами семестрового) оцінювання, а також атестацію.

Наказом директору школи створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів.

 

1.7.  Порядок поділу класів на групи

 

При вивченні окремих предметів у ЗЗСО №135 відповідно до додатку 2 до

наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 №128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.2002 р. за №229/6517, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти від 09.10.2002 № 572, наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 17.08.2012 № 921, наказом Міністерства освіти і науки від 03.06.2025 № 808, класи діляться на групи:

• при вивченні іноземної мови, української мови, при проведенні уроків з трудового

навчання/технологій у 5-9-х класах за умови більше 27 учнів у класі;

• при проведенні практичних занять з інформатики з використанням комп’ютерів, за умови не менше 8 учнів у групі,

1.8.Очікувані результати навчання здобувачів освіти основної і старшої школи

 

Відповіднодометитазагальнихцілей,окресленихуДержавномустандарті,

визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів

 

 

 

№ з/п	Ключові компетентності	Компоненти
1	Спілкування державною (і рідною - у разі відмінності) мовами	Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем.
2	Спілкування іноземними мовами	Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
3	Математична компетентність	Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації.
4	Основні компетентності у природничих науках і технологіях	Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій, усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу.
5	Інформаційно- цифрова компетентність	Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів.
6	Уміння         вчитися впродовж життя	Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії.
7	Ініціативність         і підприємливість	Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності  та  точності,  з  метою  вибору  найкращого рішення;  аргументувати  та  захищати  свою  позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі).
8	Соціальна                  і громадянська компетентності	Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту.
9	Обізнаність               і самовираження       у сфері культури	Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо- естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва.
10	Екологічна грамотність і здорове життя	Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально- економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проєкти, завдання соціально- економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя.

 

 

            Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість,

екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей,

окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні освітнього середовища.

Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають

формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

• організацію освітнього середовища – зміст та цілі наскрізних тем враховуються при

формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

• окремі предмети – виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться

відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальноліцейські проєкти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

• предмети за вибором; роботу в проєктах;
• позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізні вміння формуються на всіх інтегрованих курсах або предметах. Вони є

спільними для всіх компетентностей.

Перелік наскрізних умінь:

• читати з розумінням,
• висловлювати власну думку усно і письмово,
• критично та системно мислити,
• діяти творчо,
• виявляти ініціативність,
• здатність логічно обґрунтувати позицію,
• конструктивно керувати емоціями,
• оцінювати ризики,
• приймати рішення,
• розв’язувати проблеми.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість

навчання, яка передбачає постійне включення здобувачів освіти до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й за можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово- інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

 

1.8.  Опис та інструменти внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості освіти школи  у 2025/2026 навчальному

році складається з наступних компонентів:

1. Освітній процес забезпечують 8 педагогів початкової школи (1 – спеціаліст І

категорії, 7 - вищої категорії. 1 педагог має звання «старший учитель», 4 педагоги - «учитель-       

методист»). 31 учитель базової та профільної школи (за категоріями: 1 - спеціаліст, 3 - ІІ

категорія, 8 - І категорія, 19 - вища категорія. Мають звання «старший учитель» - 11     

педагогів, «учитель-методист» - 8 педагогів, кандидат педагогічних наук – 1 педагог.

 

2. Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності в ЗЗСО №135 — це

система організаційних, змістових і ресурсних компонентів, що забезпечують ефективну      

реалізацію освітніх програм відповідно до державних стандартів: 13927 примірників 

підручників, 10907 примірників художньої літератури, 104 примірника довідкової літератури     для здобувачів освіти, 318 примірників методичної літератури для педагогів.

 

3. Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності ЗЗСО №135 — це

сукупність ресурсів, засобів і умов, необхідних для організації якісного, безпечного та сучасного освітнього процесу.

МТЗ освітньої діяльності (назва закладу освіти) включає:

Навчальні приміщення:

• Кабінети для вивчення навчальних предметів (кабінети української мови, іноземної

мови (англійської),  другої іноземної мови (німецької/іспанської), математики, біології,  фізики, хімії, інформатики,   географії,  історії, зарубіжної літератури ).

• 8 кабінетів початкової школи – з відповідними зонами для навчання, відпочинку

 

ігор.

 

• 2 спортивні зали – обладнані інструментами для дівчат і хлопців.
• Бібліотека – з доступом до друкованих ресурсів.

Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ):

• комп’ютери,  ноутбуки та планшети для вчителів і здобувачів освіти.
• проєктори, інтерактивні дошки.

 

 

Обладнання та засоби навчання:

• Навчальні стенди, моделі, таблиці, макети, муляжі.
• Набори для експериментів і лабораторних робіт з фізики, хімії, біології.
• Інструменти фізичного розвитку.
• Навчальні матеріали та посібники, зокрема дидактичні і роздаткові засоби.
• Освітні ігри та набори LEGO (в НУШ).

Меблеве забезпечення:

• Регульовані парти та стільці відповідно до зросту учнів.
• Меблі для вчительської, кабінетів адміністрації, медпункту, їдальні.

Безпечне середовище:

• Первинні засоби пожежогасіння( вогнегасники).
• Засоби відеоспостереження  
• Система екстренного реагування.
• Освітлення, вентиляція, дотримання санітарно-гігієнічних норм.
• Медичний кабінет із базовим обладнанням і аптечками.

Спортивне та фізкультурне обладнання:

• 2 Спортивні зали, спортивний комплекс із спортивними майданчиками, включаючи

футбольне поле із штучним покриттям.

• Обладнання для занять фізичною культурою: м’ячі, скакалки, гімнастичні лави,

тренажери.

• Засоби для проведення рухливих ігор, спортивних змагань.

Їдальня та харчоблок:

• Столи, лавки, кухонне обладнання, холодильники, бойлери.
• Засоби обліку харчування, меню та відповідність санітарним вимогам.

Інші допоміжні приміщення:

·       Ресурсна кімната,

• Актова зала для проведення заходів,
• Кімнати практичного психолога, соціального педагога.

В умовах дистанційного навчання матеріально-технічне забезпечення  відповідає

специфічним вимогам до організації освітнього процесу онлайн. Воно включає технічні засоби, програмне забезпечення, цифрові платформи, а також ресурси для педагогів, учнів і батьків.

Згідно з Положенням про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої

освіти (Наказ МОН №1115 від 08.09.2020), відповідальність за створення умов навчання вдома несе родина.

Батьки забезпечують:

• Обладнання робочого місця вдома (стіл, стілець, освітлення, тиша).
• Наявність пристрою для участі в дистанційному навчанні (комп’ютер, ноутбук,

планшет).

• Доступ до інтернету.
• Контроль за дотриманням режиму дня: час навчання, відпочинку, сну.
• Безпечні умови праці за комп’ютером (відповідно до санітарних вимог).
• Психологічну підтримку дитини під час навчання вдома.

ЗЗСО № 135 забезпечує:

• Методичну допомогу батькам щодо організації навчального простору.
• Інструкції та поради для ефективного навчання вдома.
• Технічну або психологічну підтримку, якщо батьки звертаються за допомогою.
• За наявності — тимчасове надання в користування пристроїв (згідно з актами

передачі).

• Моніторинг участі здобувачів освіти в навчанні та зворотний зв'язок.

Для педагогів школи забезпечує:

• Проведення внутрішнього навчання та координація зовнішнього навчання з цифрової

грамотності.

• Забезпечення методичними матеріалами з використання онлайн-інструментів.
• Доступ до хмарних сервісів для обміну матеріалами.

4. Якість проведення навчальних занять в відповідно до вимог Державного

стандарту, принципів НУШ, рекомендацій ДСЯО та кращих педагогічних практик визначається наступними критеріями:

1.  Відповідність навчального заняття навчальній програмі

• Заняття проводиться згідно з календарно-тематичним плануванням.
• Мета й завдання уроку узгоджуються з очікуваними результатами навчання.
• Зміст відповідає віковим особливостям і рівню підготовки учнів.

2.  Чітка структура уроку

• Урок має логічну послідовність (мотивація → постановка мети → вивчення нового

матеріалу → закріплення → підсумки → рефлексія).

• Використовуються різноманітні методи і прийоми навчання.
• Забезпечено ефективне управління часом.

3.  Активність і включення учнів у навчання

• Створено умови для активної участі всіх учнів.
• Залучення учнів до постановки цілей і самооцінювання.
• Використання групової, парної та індивідуальної роботи.

4.  Використання сучасних освітніх технологій

• Застосування ІКТ, візуалізація навчального матеріалу.
• Використання інтерактивних методів, STEM, проєктного або проблемного навчання.
• Імерсивність, цифрові інструменти для зворотного зв’язку.

5.  Формування ключових компетентностей

• Розвиток критичного мислення, комунікації, співпраці.
• Формування навичок навчання впродовж життя.
• Інтеграція міжпредметних зв’язків.

6.  Диференціація та індивідуалізація навчання

• Врахування рівня знань і потреб учнів.
• Надання індивідуальних завдань.
• Підтримка учнів із ООП (за наявності такої категорії дітей).

7.  Психологічний комфорт та мотивація учнів

• Позитивна атмосфера, доброзичливий мікроклімат.
• Повага до думки учнів, безпечне освітнє середовище.
• Стимулювання внутрішньої мотивації до навчання.

8.  Ефективність оцінювання

• Використання формувального   оцінювання:   чіткі   критерії,            зворотний          зв'язок,

рефлексія.

• Об’єктивність та відкритість оцінювання.
• Залучення учнів до взаємо- та самооцінювання.

9.  Результативність навчального заняття

• Досягнення поставленої мети уроку.
• Демонстрація учнями знань, умінь і компетентностей.
• Рефлексія результатів діяльності.

 

 

5. Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) — це

систематичний процес збору, аналізу та використання інформації про рівень сформованості в учнів ключових та предметних компетентностей, визначених Державним стандартом освіти. Моніторинг — не контроль у класичному розумінні, а інструмент підтримки і розвитку, що дозволяє бачити прогрес кожної дитини та вдосконалювати освітній процес відповідно до потреб учнів.

Сутність моніторингу полягає у:

• Виявленні рівня навчальних досягнень – наскільки учні досягають очікуваних

результатів навчання у відповідності до програмних вимог.

• Аналізі динаміки розвитку компетентностей – відстеження змін у знаннях, уміннях,

навичках та ціннісних орієнтирах учнів.

• Визначенні сильних і слабких сторін освітнього процесу.
• Обґрунтуванні управлінських рішень щодо удосконалення навчання.
• Забезпеченні прозорості та підзвітності у сфері якості освіти.

Основні завдання моніторингу:

• Визначити, наскільки    учні    оволоділи    компетентностями               (ключовими   та

предметними).

• Зібрати об'єктивні дані про ефективність освітнього процесу.
• Надати учням і вчителям зворотний зв’язок.
• Використовувати результати для корекції навчальних стратегій, змісту та підходів.

Що саме моніториться:

• Знання (інформаційна складова).
• Уміння і навички (практична складова).
• Ціннісні орієнтації (мотиваційна й поведінкова складова).
• Здатність застосовувати знання в життєвих ситуаціях (компетентнісний підхід).

Інструменти моніторингу включають:

• тестування;
• діагностичні контрольні роботи;
• проєкти,портфоліо;

 

• спостереження;
• анкетування, самооцінювання, рефлексія;
• аналітика результатів підсумкового оцінювання.

 

Основними завданнями системи внутрішнього забезпечення якості освіти в школи

є:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь

і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища (назва закладу освіти);
  • створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня
• педагогічних працівників.

 

 

РОЗДІЛ 2

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

 

2.1.  Загальні положення

 

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який

відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей,

компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Реалізація мети початкової освіти в ЗЗСО №135 ґрунтується на таких ціннісних

орієнтирах, як:

• визнання унікальності та обдарованості кожної дитини, що забезпечується

рівним доступом до освіти, забороною будь-яких форм дискримінації або відокремлення дітей на основі попереднього відбору;

• цінність дитинства, що оберігається шляхом встановлення освітніх вимог, які

відповідають віковим особливостям дитини, визнання прав дитини на навчання через діяльність, зокрема гру, обмеження обсягу домашніх завдань для збільшення часу на рухову активність і творчість дитини;

• розвиток вільної особистості шляхом підтримки самостійності, незалежного

мислення, оптимізму та впевненості в собі;

• міцне здоров’я та добробут, яких можливо досягти шляхом формування

здорового способу життя і створення умов для гармонійного фізичного та психоемоційного розвитку;

• забезпечення безпеки у результаті створення атмосфери довіри і

взаємоповаги, перетворення закладу освіти на безпечне місце, де запобігають насильству і цькуванню, надають необхідну підтримку;

• формування активної громадянської позиції, відповідальності за своє життя,

розвиток громади та суспільства, збереження навколишнього світу.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи (адаптаційно-ігровий) і 3-4

класи (основний – поглиблення знань та навичок, отриманих в першому циклі), що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Освітня  програма  для  1-4-х  класів  ЗЗСО №135 (початкова освіта) розроблена

відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 №988-р), Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688) (у 1-4 класах), на основі Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти під керівництвом Савченко О.Я., затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 №743 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 та 3-4 класів закладів загальної середньої освіти та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Міністерства освіти і науки України».

Освітня програма визначає:

-деталізований опис компетентностей учнів;

-вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою;

   -загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні (циклі) загальної

середньої освіти (в годинах), його розподіл між галузями знань та навчальними предметами за роками навчання, послідовність їх вивчення;

-форми організації освітнього процесу;

-деталізований опис інструментарію формувального (поточного) оцінювання;

                     -перелік і пропонований зміст освітніх галузей;

   -логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних

програмах;

  -очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальної програми під

керівництвом Савченко О.Я. з урахуванням вимог до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти згідно з Державним стандартом початкової освіти і змінами до нього.

Освітню програму побудовано із врахуванням таких принципів:

• дитиноцентрованості і природовідповідності;
• узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
• науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
• наступності і перспективності навчання;
• взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
• логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
• можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
• творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

-адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей,

потреб та інтересів дітей.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових

компетентностей:

1. вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово

висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

• здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та

іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

• математична компетентність, що передбачає виявлення простих

математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

• компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що

передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

• інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у

близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

• екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного

природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

• інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування

основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

• навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками,

необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

• громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії,

справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

• культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів

мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

• підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність,

готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі наскрізні вміння: читання з

розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність,здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Освітньої

програми рекомендується використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

 

2.2.  Загальний обсяг навчального навантаження

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-2-х класів ЗЗСО №135 складає

1590 годин/навчальний рік: для 1-х класів – 805 годин/навчальний рік, для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік; для учнів 3-4-х класів – по 910 годин/навчальний рік.

У ЗЗСО №135  використовується типовий навчальний план початкової освіти для

закладів загальної середньої освіти з української мовою навчання.

ОП зорієнтована на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем.

На основі ОП ЗЗСО №135 складає на навчальний рік річний навчальний план з

конкретизацією варіативного складника, враховуючи індивідуальні освітні потреби учнів. Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантного, так і варіативного складників, які в обов'язковому порядку фінансуються за рахунок субвенції.

У 1-4-х класах початкової освіти здійснюватиметься поділ класів на групи при навчанні

окремих предметів (інформатики) - відповідно до чинних нормативів: наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517, листа МОНУ від 18.05.2018 № 1/9-322 «Роз’яснення щодо порядку поділу класів на групи при вивченні

 

окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах в умовах повної або часткової інтеграції різних освітніх галузей, можливість якої передбачена Державним стандартом початкової освіти», затвердженого постановами Кабінету Міністрів України №87 від 21 лютого 2018 р., №688 від 24 липня 2019 р.

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-

гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1-х класах – 35 хвилин, у 2-4-х класах – 40 хвилин в офлайн-режимі відповідно до Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 25.09.2020 № 2205). В умовах дистанційного навчання ЗЗСО №135 дотримується норм Санітарного регламенту, зазначених в Пояснювальній записці даної Освітньої програми).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №87

«Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» і змінами до нього години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

 

 

2.3.  Навчальний план для 1-4-х класів

На основі освітньої програми для учнів 1-4-х складається та затверджується річний навчальний

план (Таблиці 3-4), що конкретизує організацію освітнього процесу.

Таблиця 3

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ДЛЯ 1-2 КЛАСІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

 

Назва навчального предмету / інтегрованого курсу	Кількість годин на тиждень
	1 клас	2 клас	Разом
Інваріантний складник
Українська мова*	7	7	19
Іноземна мова	2	3
Математика	4	4	8
Я досліджую світ	3	3	6
Дизайн і технології	1	1	3
Інформатика	-	1
Мистецтво	2	2	4
Фізична культура**	3	3	6
Варіативний складник
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курси за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять	1	1	2
Кількість навчальних годин на тиждень, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи)	23	25	48
Гранично допустиме тижневе/річне навчальне навантаження здобувача освіти	20/700	22/770	42/1470

* 1 клас – інтегрований курс «Українська мова. Навчання грамоти»; 2 клас – окремі навчальні предмети «Українська мова», «Читання».

 

**Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично

допустимого навантаження учнів

Таблиця 4

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ДЛЯ 3-4 КЛАСІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

 

Назва навчального предмету /інтегрованого курсу	Кількість годин на тиждень
	3 клас	4 клас	Разом
Інваріантний складник
Українська мова	7	7	20
Літературне читання
Іноземна мова	3	3
Математика	5	5	10
Я досліджую світ	3	3	6
Дизайн і технологія	1	1	2
Інформатика	1	1	2
Мистецтво	2	2	4
Фізична культура*	3	3	6
Варіативний складник
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курси за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять	1	1	2
Кількість навчальних годин на тиждень, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи)	26	26	52
Гранично допустиме тижневе/річне навчальне навантаження здобувача освіти	23/805	23/805	46/1610

*Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично

допустимого навантаження учнів

 

 

2.4.  Перелік і пропонований зміст освітніх галузей початкової освіти

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями: Мовно-літературна

Іншомовна Математична Природнича Технологічна

Інформативна

Соціальна і здоров’язбережувальна Громадянська та історична Мистецька

Фізкультурна

Логічна послідовність вивчення прдметів розкривається у Типовій освітній

 

програмі для закладів загальної середньої освіти під керівництвом Савченко О.Я.

Перелік освітніх галузей для 1-2-х класів

Мовно-літературна, зокрема рідномовна освіта (українська мова та література)

(МОВ), іншомовна освіта (англійська мова) (ІНО), математична (МАО), природнича (ПРО), технологічна (ТЕО), інформативна (ІФО), соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО), громадянська та історична (ГІО), мистецька (МИО), фізкультурна (ФІО).

Перелік освітніх галузей для 3-4-х класів

Мовно-літературна, зокрема рідномовна освіта (українська мова та література)

(МОВ), іншомовна освіта (англійська мова) (ІНО), математична (МАО), природнича (ПРО), технологічна (ТЕО), інформативна (ІФО), соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО), громадянська та історична (ГІО), мистецька (МИО), фізкультурна (ФІО).

У  початковому  курсі  мовно-літературної  освіти  виділено  такі  змістовні  лінії:

«Взаємодіємо  усно»,  «Читаємо»,  «Взаємодіємо  письмово»,  «Досліджуємо  медіа»,

«Досліджуємо мовні явища». Змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси і навчальні предмети:

1 клас – інтегрований курс «Навчання грамоти»,

2 клас – навчальні предмети «Українська мова», «Читання»,

3,4 класи –навчальні предмети «Українська мова», «Літературне читання».

Освітня галузь «Іншомовна» реалізується через окремий предмет – «Іноземна мова»

(англійська).

Освітня галузь «Математична» реалізується через окремий предмет, відповідно, -

"Математика". Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури»,

«Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження».

Освітні галузі «Природнича», «Соціальна і здоров’язбережувальна», «Громадянська

та історична». Зазначені освітні галузі в інтегрованому курсі «Я досліджую світ» за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності)за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв'язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.

Освітня галузь «Інформатична» реалізується через окремий предмет, відповідно, -

«Інформатика» з 2 класу.

Зміст технологічної освітньої галузі реалізується через навчальний предмет «Дизайн

і технології». Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за такими змістовими лініями: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище проектування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації».

Освітня галузь «Фізкультурна» реалізується окремим предметом «Фізична культура»,

мета і завдання якого реалізуються за такими змістовими лініями: «Рухова діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність».

Мистецька освітня галузь реалізується через предмети вивчення за окремими видами

мистецтва: музичне мистецтво, образотворче мистецтво за умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання

вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

 

2.5.  Очікувані результати , мета та завдання навчання здобувачів освіти

Освітня програма ЗЗСО №135 передбачає досягнення учнями результатів навчання

(формування компетентностей), визначених Державним стандартом. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель в рамках кожної освітньої галузі.

ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ТИПОВОЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ В 1– 2 КЛАСАХ, РОЗРОБЛЕНОЇ ПІД КЕРІВНИЦТВОМ САВЧЕНКО О. Я

                                Мовно-літературна освітня галузь

                                                 Українська мова

                                             (інтегрований курс)

Метою початкового курсу мовно-літературної освіти є розвиток  особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування  ключових, комунікативної та читацької  компетентностей; розвиток здатності  спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного  самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у  міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток  мовленнєво-творчих здібностей.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

• виховання в учнів позитивного емоційно-ціннісного ставлення до української мови,

читання, дитячої книжки, формування  пізнавального інтересу до рідного слова, прагнення вдосконалювати  своє мовлення;

• розвиток мислення, мовлення, уяви, пізнавальних і літературно творчих здібностей

школярів;

• формування повноцінних навичок читання і письма, уміння брати участь у діалозі,

інсценізаціях, створювати короткі усні й письмові  монологічні висловлення;

• формування вмінь працювати з різними видами та джерелами інформації;
• ознайомлення учнів з дитячою літературою різної тематики й жанрів, формування

прийомів самостійної роботи з дитячими книжками;

• формування умінь опрацьовувати тексти різних видів (художні,науково-

популярні,навчальні, медіатексти);

• залучення молодших школярів до практичного застосування умінь з різних видів

мовленнєвої діяльності в навчальних і життєвих  ситуаціях.

Відповідно до зазначених мети і завдань у початковому курсі мовно літературної освіти виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно»,  «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо  мовні явища».

Змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси і навчальні  предмети:

1 клас – інтегрований курс «Українська мова. Навчання грамоти»;

2 клас – навчальні предмети «Українська мова», «Читання».

                             Іншомовна освітня галузь

                      Іноземна мова (англійська мова)

Головна мета навчання іноземної мови (англійська мова) у початковій  школі полягає у формуванні в учнів комунікативної компетенції, що  забезпечується лінгвістичним, мовленнєвим і соціокультурним досвідом,  узгодженим з віковими можливостями молодших школярів.

 Зміст навчання англійської мови у початковій школі добирається  відповідно до психофізіологічних особливостей учнів молодшого шкільного  віку.

 У початковій школі важливо зацікавити учнів вивченням іноземної мови,  викликати в них позитивне ставлення до предмета, вмотивувати необхідність  володіння англійською мовою як засобом міжкультурного спілкування.

 Завдання вивчення іноземної мови у реалізації мети початкової  загальної середньої освіти

 Зміст навчання забезпечується єдністю предметного, процесуального та  емоційно-ціннісного компонентів і створюється на засадах оволодіння  англійською мовою у контексті міжкультурної парадигми, що передбачає  навчання мови народу, який нею спілкується, та ознайомлення з його  культурою. Такий підхід зумовлює формування готовності до міжкультурної  комунікації у межах типових сфер, тем і ситуацій спілкування, визначених  навчальною програмою. Завдання полягає у формуванні вмінь:

• здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною

програмою;

• розуміти на слух зміст автентичних текстів;
• читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння

змісту;

• здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань;
• адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних

предметів;

• використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту

наявних мовних засобів;

• критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб;
• висловлювати свої думки, почуття та ставлення;
• ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного

спілкування.

 Провідним засобом реалізації вказаної мети є компетентнісний підхід до  організації навчання у загальноосвітній школі на основі ключових  компетентностей як результату навчання.

                                        Математична освітня галузь

                                                 Математика

 Метою навчання математики є різнобічний розвиток особистості дитини  та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування  математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та  продовження навчання.

 Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

• формування в учнів розуміння ролі математики в пізнанні явищ і закономірностей

навколишнього світу;

• формування у дітей досвіду використання математичних знань та способів дій для

розв’язування навчальних і практичних задач; • розвиток математичного мовлення учнів, необхідного для опису математичних фактів, відношень і закономірностей;

• формування в учнів здатності міркувати логічно, оцінювати коректність і достатність

даних для розв’язування навчальних і практичних задач.

 Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за  такими змістовими

лініями: «Числа, дії з числами. Величини»,  «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними»,  «Математичні задачі і дослідження».

 До програми кожного класу подано орієнтовний перелік додаткових тем  для розширеного

вивчення курсу. Додаткові теми не є обов’язковими для  вивчення. Учитель може обрати окремі теми із пропонованих або дібрати теми  самостійно з огляду на методичну доцільність та пізнавальні потреби учнів.  Результати вивчення додаткових тем не підлягають оцінюванню. Досвід  математичної діяльності застосовується у вивченні інших предметів (освітніх  галузей) шляхом використання учнями математичних методів чи інших засобів  для пізнання дійсності. Рекомендовано раз на два тижні проводити уроки для  організації та виконання міжпредметних навчальних проєктів, міні-досліджень  тощо.

                Природнича, громадянська та історична, соціальна та    

                здоров'язбережувальна освітні галузі

                                           Я досліджую світ (Інтегрований курс)

Зазначені освітні галузі реалізовуються в інтегрованому курсі за різними  видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі;  на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проєктної  діяльності) за активного використання міжпредметних зв’язків, організації  різних форм взаємодії учнів. Для розв'язання учнями практичних завдань у  життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.

Метою навчальної програми «Я досліджую світ» є особистісний розвиток  молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі  засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему

інтегрованих знань про природу і суспільство, безпеку життєдіяльності,  ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики,  способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів  розв'язувати практичні задачі.

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

• формування дослідницьких умінь, опанування доступних способів пізнання себе,

предметів і явищ природи і суспільного життя  (спостереження, обстеження, дослід, практична робота,  вимірювання, систематизація, класифікація, встановлення логічної та часової послідовності подій, критична оцінка побаченого  (почутого), встановлення зв’язків і залежностей в природі і  суспільстві, між станом довкілля і діяльністю людини, впливу  поведінки на здоров'я та безпеку, залежності результату від  докладених зусиль, аналіз наслідків ризикованої поведінки);

• виховання активної позиції щодо громадянської і соціально культурної належності себе і

своєї родини до України, інтересу до  пізнання історії та природи свого краю і країни; пошани до символів  держави, ініціативної поведінки у громадських акціях, у відзначенні  пам'ятних дат і подій;

• розвиток толерантності у соціальній комунікації, ціннісного ставлення до природи та її

пізнання, до приватного життя інших  людей, усвідомлення правової відповідальності у ситуаціях  застосування норм і правил життя в суспільстві, інші соціальні  навички щодо взаємодії і співпраці в різних видах діяльності;

• створення умов для самовираження учнів у різних видах діяльності, становлення

екологічно грамотної та соціально адаптованої  особистості;

• формування моделей здорової і безпечної поведінки; умінь розпізнавати ситуації, які

становлять загрозу для власного життя і  здоров’я та життя і здоров’я інших; аналізувати та оцінювати  фактори ризикованої поведінки в довкілля, роз’яснювати можливі  наслідки недотримання правил безпечного поводження в кризових  умовах сьогодення.

Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені Державним  стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих вище галузей в  їх інтегрованій суті, а саме:

• «Людина» (пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна поведінка, безпечна

поведінка в умовах надзвичайних ситуацій);

• «Людина серед людей» (стандарти поведінки в сім'ї, в суспільстві; моральні норми;

навички співжиття і співпраці; волонтерська  діяльність як спосіб вияву безкорисливої допомоги іншим);

• «Людина в суспільстві» (громадянські права та обов'язки як члена суспільства.

Оцінювання загроз для себе і інших. Пізнання свого  краю, історії, символів держави. Внесок українців у світові  досягнення);

• «Людина і світ» (толерантне ставлення до різноманітності світу людей, культур,

звичаїв; участь у доброчинній діяльності на користь  інших; взаємодопомога і підтримка народів у кризових ситуаціях);

• «Людина і природа» (пізнання природи; взаємозв'язок об'єктів і явищ природи;

рукотворний світ людини; відповідальна діяльність  людини у природі; роль природничих знань і технологій у житті  людини; залежність між діяльністю людини і станом довкілля).

Можливі засоби інтеграції в процесі реалізації програми «Я досліджую  світ» передбачають включення учнів в практику виконання різноманітних  завдань дослідницького характеру, як от:

• дослідження-розпізнавання(Що це? Яке воно? Обстеження за допомогою органів чуття,

опис, порівняння з іншими предметами,  явищами; спільне - відмінне, до якого цілого воно належить);

• дослідження-спостереження(Як воно діє? Що з ним відбувається? Для чого

призначене?);

• дослідження-пошук (запитування, передбачення, встановлення часової логічної

послідовності явищ, подій; встановлення  причинно – наслідкових зв’язків (Чому? Яким чином? Від чого  залежить? З чим пов’язано?), догадка, висновок-узагальнення).

                            Інформатична освітня галузь

                                           Інформатика

Інформатична освітня галузь починає реалізуватися з 2-го класу. Метою  навчання

інформатиці є різнобічний розвиток особистості дитини та її  світоглядних орієнтацій, формування інформатичної й інших ключових  компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.  Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

• формування в учнів уявлення про роль інформаційно комунікаційних технологій у житті

людини;

• формування вмінь описувати об’єкти реальної та віртуальної дійсності різноманітними

засобами подання інформації;

• формування початкових навичок інформаційної діяльності, зокрема вмінь

опрацьовувати текстову та графічну інформацію;

• формування у дітей початкового досвіду використання комп’ютерної техніки для

розв’язування навчальних, творчих і практичних задач; • розвиток логічного, алгоритмічного, творчого та об’єктно орієнтованого мислення учнів.

 За результатами формування предметної компетентність випускники  початкової школи повинні використовувати початкові знання вміння та  навички для: доступу до інформації (знання де шукати і як отримувати  інформацію); опрацювання інформації; перетворення інформації із однієї  форми в іншу; створення інформаційних моделей; оцінки інформації за її  властивостями. Програма побудована лінійно-концентрично (з горизонтальним  поглибленням).

                                        Технологічна освітня галузь

                                                Дизайн і технології

                                                (інтегрований курс)

Зміст технологічної освітньої галузі реалізовується через інтегрований  курс «Дизайн і

технології».

Метою навчання дизайну і технологій є розвиток особистості дитини  засобами предметно-

перетворювальної діяльності, формування ключових та  проєктно-технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих  проблем у взаємодії з іншими, культурного й національного самовираження.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань: • формування

допитливості ,цілісного уявлення про матеріальне і  нематеріальне виробництво;

• виховання естетично-ціннісного ставлення до традицій українського народу в праці,

декоративно-ужитковому мистецтві;

• набуття досвіду поетапного створення корисних і естетичних виробів у партнерській

взаємодії: від задуму до його втілення в матеріалах;

• вироблення навичок раціонального використання матеріалів, безпечного застосування

традиційних та сучасних технологій; • формування культури праці, прагнення удосконалювати процес і результати проєктно-технологічної діяльності, свій життєвий простір.

Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за такими змістовими лініями:

«Інформаційно-комунікаційне середовище»,  «Середовище проєктування», «Середовище техніки і технологій»,  «Середовище соціалізації».

Навчальний матеріал вибудовується навколо актуальних освітніх тем,  розв’язання життєвих проблем, встановлення взаємозв’язків з іншими освітніми галузями. Обов’язковою умовою проведення занять є виготовлення корисного й естетичного виробу – індивідуально, в парі або в групі, оцінювання і презентація результатів навчання. Увага акцентується на організації робочого місця, правилах внутрішнього розпорядку, безпеці праці та санітарних норм.

                                    Мистецька освітня галузь

                                                  Мистецтво

Метою навчання мистецтва у школі є всебічний художньо-естетичний  розвиток особистості

дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі  пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької  спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних  компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в  особистому та суспільному житті.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

• розвиток почуттєвої сфери учнів, набуття ними досвіду емоційно естетичних

переживань;

• пробудження інтересу до пізнання творів різних видів мистецтва; виховання гордості за

здобутки рідного мистецтва й поваги до  творчості інших етносів та народів;

• формування умінь художнього сприймання, аналізу художньої мови та оцінювання

творів мистецтва відповідно до вікових можливостей  з використанням мистецької термінології;

• оволодіння способами художньо-творчої діяльності в різних видах мистецтва,

комунікації з іншими в художній творчості;

• формування елементарних умінь застосування цифрових технологій у мистецькій

творчості і презентації здобутків;

• розвиток мистецьких здібностей, здатності самовираження й керування власними

емоційними станами через мистецтво та різні  види художньої творчості;

• формування здатності встановлювати асоціації між видами мистецтва; між мистецтвом і

явищами довкілля;

• досягнення усвідомлення значення мистецтва в житті людини; • виховання

культури глядача-слухача;

• формування здатності об’єктивно оцінювати творчі здобутки свої та інших.

Реалізація поставленої мети і завдань здійснюється за змістовими  лініями: «художньо-

творча діяльність», «сприймання та інтерпретація  мистецтва», «комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з  моделей досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну  місію загальної мистецької освіти.

Мистецька освітня галузь реалізується через інтегровані предмети  вивчення за окремими

видами мистецтва: «Музичне мистецтво»,  «Образотворче мистецтво», де відбудеться реалізація упродовж циклу  навчання всіх очікуваних результатів галузі.

                                        Фізкультурна освітня галузь

                                              Фізична культура

                                         (навчальний предмет)

Метою навчання фізичної культури є всебічний фізичний розвиток  особистості учня

засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в  молодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, ціннісного  ставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять та  виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян  України.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

• виховання в молодших школярів розуміння значущості занять фізичними вправами,

спортивними іграми як важливого засобу  зміцнення здоров’я, отримання задоволення, гартування тіла характеру, самовираження, соціальної взаємодії у процесі  фізкультурно-оздоровчої діяльності;

• формування в учнів здатності володіння різними способами рухової діяльності,

виконання фізичних вправ; уміння грати в рухливі та  спортивні ігри за спрощеними правилами;

• розвиток в молодших школярів здатності встановлювати причинно наслідкові зв’язки

позитивних та негативних чинників щодо стану  свого здоров’я та фізичного розвитку;

• використовувати різні способи пошуку корисної інформації у довідникових джерелах, у

тому числі за допомогою інформаційно комунікативних технологій і критичного мислення;

• формування в учнів здатності творчо застосовувати набутий досвід з фізичної культури,

використовувати сили природи для зміцнення  здоров’я та фізичного вдосконалення;

• розвиток в молодших школярів здатності використовувати навички самоконтролю і

самооцінювання свого фізичного стану,  дотримуватися санітарно-гігієнічних правил та безпечної поведінки в  процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;

• розвиток в учнів здатності спілкуватися і взаємодіяти з дорослими й однолітками,

співпрацювати та досягати спільних командних цілей у  процесі спортивно-ігрової діяльності, використовувати  термінологічний апарат з фізичної культури рідною мовою під час  фізкультурно-оздоровчої діяльності;

• виховання в молодших школярів емоційно-ціннісного ставлення до занять фізичною

культурою та спортом, здатності добирати фізичні  вправи для розвитку фізичних якостей з урахуванням індивідуальних  можливостей, бажання керуватися правилами безпечної і чесної гри,  уміння боротися, вигравати і програвати; формування зацікавленості  досягненнями українських спортсменів на Олімпійських іграх та  інших спортивних змаганнях.

Зазначена мета і завдання реалізуються за такими змістовими лініями:  «Рухова діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність».

ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ТИПОВОЇ ОСВІТНЬОЇ  ПРОГРАМИ В 3 – 4 КЛАСАХ, РОЗРОБЛЕНОЇ ПІД  КЕРІВНИЦТВОМ САВЧЕНКО О. Я

                                       Мовно-літературна освітня галузь

                                                 Українська мова

                                      (навчальний предмет)

Мета - формування мотивації вивчення української мови; розвиток  особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності; формування  комунікативної та інших ключових компетентностей; розвиток здатності  спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного  самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у  міжкультурному діалозі; розвиток логічного, критичного та образного  мислення, мовленнєво-творчих здібностей; формування готовності до вивчення  української мови в основній школі.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

• виховання в учнів позитивного емоційно-ціннісного ставлення до української мови,

формування пізнавального інтересу до рідного  слова, прагнення вдосконалювати своє мовлення;

• розвиток зв’язного мовлення, уяви, пізнавальних здібностей, логічного, критичного та

образного мислення школярів;

• формування повноцінної навички письма, уміння брати участь у діалозі, створювати

короткі усні й письмові монологічні  висловлення;

• дослідження мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних

знань і норм української мови;

• залучення молодших школярів до практичного застосування умінь з різних видів

мовленнєвої діяльності в навчальних і життєвих  ситуаціях.

Реалізація зазначених мети і завдань здійснюється за такими змістовими лініями: «Взаємодіємо усно», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо  медіа», «Досліджуємо мовні явища».

                             Мовно-літературна освітня галузь

                                     Літературне читання

                                    (навчальний предмет)

У Типовій освітній програмі (3-4 класи) мовнолітературну освітню  галузь структуровано через впровадження навчальних предметів  «Українська мова», «Літературне читання».

Мета - розвиток особистості молодшого школяра засобами різних видів  читацької діяльності; формування читацької, комунікативної та інших  ключових компетентностей; збагачення емоційно-ціннісного, естетичного, соціального та пізнавального досвіду; розвиток образного, критичного і логічного мислення та літературно-творчих здібностей; формування  готовності до вивчення української та зарубіжної літератури в освітньому  закладі ІІ ступеня.

Досягнення мети передбачає розв’язання таких завдань:

• ознайомлення учнів з дитячою літературою різної тематики і жанрів;
• формування в учнів повноцінної навички читання як універсального інструменту

функціональної грамотності;

• розвиток інтересу і здатності до самостійної читацької діяльності для задоволення

різних потреб читача;

• формування умінь опрацьовувати художні, науково-художні тексти;
• оволодіння прийомами структурно-смислового і образного аналізу текстів різних

видів;

• розвиток образного, критичного, логічного мислення та мовлення;
• формування умінь самостійної роботи з різними видами і джерелами інформації;
• формування прийомів роботи з дитячою книжкою, періодичною, довідковою

літературою;

• формування вмінь безпечного і критичного використання медіапродукції, здатності

створювати медіапродукти і  спілкуватися за допомогою медіазасобів;

• розвиток уяви і здатності виявляти себе у різних видах літературно творчої діяльності.

 Відповідно до мети і завдань предмета «Літературне читання» визначено  такі змістові лінії: «Пізнаємо простір дитячого читання»; «Розвиваємо  навичку читання, оволодіваємо прийомами розуміння прочитаного»;  «Взаємодіємо усно за змістом прослуханого»; «Досліджуємо і  взаємодіємо з текстами різних видів»; «Оволодіваємо прийомами роботи  з дитячою книжкою»; «Досліджуємо і взаємодіємо з медіапродукцією»;  «Перетворюємо та інсценізуємо прочитане; створюємо власні тексти».

Реалізація змістових ліній програми з літературного читання здійснюється  процесі особистісно зорієнтованої розвивальної читацької і комунікативної  діяльності учнів. Враховуючи потреби та інтереси молодших школярів у  пізнанні світу людей, природи, самопізнанні, залучаючи їх до вдумливого  читання найкращих дитячих книжок, текстів, різних видів учитель виховує  україномовну особистість, компетентного, критично мислячого читача, який  розуміє цінність книги, відчуває красу рідного слова, збагачує свій читацький,  мовленнєвий і пізнавальний досвід.

                                        Іншомовна освітня галузь

                              Іноземна мова (англійська мова)

Головна мета навчання іноземної мови у початковій школі полягає у  формуванні в учнів комунікативної компетенції, що забезпечується  лінгвістичним, мовленнєвим і соціокультурним досвідом, узгодженим з  віковими можливостями молодших школярів.

Зміст навчання забезпечується єдністю предметного, процесуального та  емоційно-ціннісного компонентів і створюється на засадах оволодіння

іноземною мовою у контексті міжкультурної парадигми, що передбачає  навчання мови народу, який нею спілкується, та ознайомлення з його  культурою. Такий підхід зумовлює формування готовності до міжкультурної  комунікації у межах типових сфер, тем і ситуацій спілкування, визначених  навчальною програмою. Завдання полягає у формуванні вмінь:

• здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою;
• розуміти на слух зміст автентичних текстів;
• читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння

змісту;

• здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань;
• адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших

навчальних предметів;

• використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту

наявних мовних засобів;

• критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб;
• висловлювати свої думки, почуття та ставлення;
• ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного

спілкування.

 Провідним засобом реалізації вказаної мети є компетентнісний підхід до  організації навчання у загальноосвітній школі на основі ключових  компетентностей як результату навчання.

                                  Математична освітня галузь

                                                   Математика

                                  (навчальний предмет)

Метою навчання математики є різнобічний розвиток особистості дитини  та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності,  формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй  для життя та продовження навчання.

 Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

• формування в учнів розуміння ролі математики в пізнанні явищ і закономірностей навколишнього світу;
• формування у дітей досвіду використання математичних знань та способів дій для розв’язування навчальних і практичних задач; • розвиток математичного мовлення учнів, необхідного для опису математичних фактів, відношень і закономірностей;
• формування в учнів здатності міркувати логічно, оцінювати коректність і достатність даних для розв’язування навчальних і практичних задач. Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа,  дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази,

рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні  задачі і дослідження».

До програми кожного класу подано орієнтовний перелік додаткових тем  для розширеного вивчення курсу. Додаткові теми не є обов’язковими для  вивчення. Учитель може обрати окремі теми із пропонованих або дібрати теми  самостійно з огляду на методичну доцільність та пізнавальні потреби учнів.  Результати вивчення додаткових тем не підлягають оцінюванню.

Досвід математичної діяльності застосовується у вивченні інших предметів  (освітніх галузей) шляхом використання учнями математичних методів чи  інших засобів для пізнання дійсності. Рекомендовано раз на два тижні  проводити уроки для організації та виконання міжпредметних навчальних  проєктів, міні-досліджень тощо.

                       Природнича, громадянська та історична,

               соціальна та здоров'язбережувальна освітні галузі

                                             Я досліджую світ

                                        (інтегрований курс)

Зазначені освітні галузі реалізуються в інтегрованому курсі за різними  видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї  галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної  діяльності) за активного використання міжпредметних зв’язків, організації  різних форм взаємодії учнів. Для розв’язання учнями практичних завдань у  життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх  галузей.

 Метою навчальної програми «Я досліджую світ» є особистісний  розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в  процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему  інтегрованих знань про природу і суспільство, безпеку життєдіяльності,  ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики,  способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів  розв'язувати практичні задачі.

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

• формування дослідницьких умінь, опанування доступних способів пізнання себе та свого

організму, предметів і явищ природи і  суспільного життя (спостереження, обстеження, дослід, практична  робота, вимірювання, систематизація, класифікація, встановлення  логічної та часової послідовності подій, критична оцінка  побаченого (почутого), встановлення зв’язків і залежностей в  природі і суспільстві; між станом довкілля і діяльністю людини,  вплив поведінки на здоров’я та безпеку, залежність результату  роботи від докладених зусиль; аналіз наслідків ризикованої  поведінки);

• виховання активної позиції щодо громадянської і соціально культурної належності себе і

своєї родини до України; інтересу  до пізнання історії та природи свого краю;

• формування моделей здорової і безпечної поведінки; уміння розпізнавати ситуації, які

становлять загрозу для власного життя і  здоров’я та життя і здоров’я інших; аналізувати та оцінювати  фактори ризикованої поведінки в довкіллі, роз’яснювати можливі  наслідки недотримання правил безпечного поводження в кризових  умовах сьогодення.;

• розвиток толерантності у соціальній комунікації, ціннісного ставлення до природи та її

пізнання, до приватного життя інших  людей, усвідомлення правової відповідальності у ситуаціях  застосування норм і правил життя в суспільстві, інші соціальні  навички у взаємодії і співпраці в різних видах діяльності;

• створення умов для самовираження учнів у різних видах діяльності, становлення

екологічно грамотної та соціально адаптованої  особистості;

• формування моделей здорової і безпечної поведінки; уміння розпізнавати ситуації, які

становлять загрозу для власного життя і  здоров’я та життя і здоров’я інших; аналізувати та оцінювати  фактори ризикованої поведінки в довкіллі, роз’яснювати можливі  наслідки недотримання правил безпечного поводження в  кризових умовах сьогодення.

 Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені  Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих  вище галузей в їх інтегрованій суті, а саме:

• «Людина» (людина – частина природи і суспільства, пізнання себе, своїх можливостей; здорова ситуацій);
• «Людина серед людей» (соціальні ролі (школяр, член сім’ї і громади), стандарти поведінки в сім'ї, в школі, в громадських місцях; моральні норми; навички співжиття і співпраці, соціальні  зв’язки між людьми у процесі виконання соціальних ролей;  волонтерська діяльність як спосіб вияву безкорисливої допомоги  іншим);
• «Людина в суспільстві» (громадянські права та обов’язки як члена суспільства і громадянина України. Оцінювання загроз для себе і інших. Пізнання свого краю, історії, символів держави.  Внесок українців у світові досягнення);
• «Людина і світ» (Земля – спільний дім для всіх людей; толерантне ставлення до різноманітності світу людей, культур, звичаїв; залежність стану довкілля від поведінки всіх людей; участь  у доброчинній діяльності на користь інших; взаємодопомога і  підтримка народів у кризових ситуаціях);
• «Природа» (різноманітність природи; методи дослідження природи; нежива і жива природа; зв’язки у природі; природа Землі; природа України);
• «Людина і природа» (взаємозв'язки людини і природи; використання людиною природничих знань, матеріалів, виробів і технологій; відповідальна діяльність людини у природі; правила  поведінки в природі; участь дітей в природоохоронній  діяльності).

Можливі засоби інтеграції в процесі реалізації програми «Я досліджую  світ» передбачають включення учнів в практику виконання різноманітних  завдань дослідницького характеру, як от:

• дослідження-розпізнавання (Що це? Яке воно? Обстеження за допомогою органів чуття,

опис, порівняння з іншими предметами,  явищами; спільне – відмінне, до якого цілого воно належить);

• дослідження-спостереження (Як воно діє? Що з ним відбувається? Для чого

призначене?);

• дослідження-пошук (запитування, передбачення, встановлення часової і логічної

послідовності явищ, подій; встановлення  причинно – наслідкових зв’язків (Чому? Яким чином? Від чого  залежить? З чим пов’язано?, догадка, висновок-узагальнення).

                               Технологічна освітня галузь

                                      Дизайн і технології

                                      (інтегрований курс)

 Зміст технологічної освітньої галузі реалізовується через інтегрований  курс «Дизайн і технології».

 Мета - цілісний розвиток особистості дитини засобами предметно перетворювальної діяльності, формування ключових та проєктно-технологічної  компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем, культурного  й національного самовираження.

 Досягнення мети передбачає виконання таких завдань:

• формування допитливості, цілісного уявлення про матеріальне і нематеріальне

виробництво;

• сприяння розвитку естетично-ціннісного ставлення до традицій українського народу в

праці, декоративно-ужитковому мистецтві; • набуття досвіду поетапного створення корисних і естетичних  виробів у партнерській взаємодії: від задуму до його втілення в  різних матеріалах;

• вироблення навичок раціонального використання матеріалів, безпечного застосування

традиційних та сучасних технологій; • формування культури праці, прагнення удосконалювати процес і  результати проектно-технологічної діяльності, свій життєвий  простір.

 Реалізація мети і завдань інтегрованого курсу «Дизайн і технології»  здійснюється за змістовими лініями, які відображають структуру розвитку  особистості та завершеного циклу проєктно-технологічної діяльності:  «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище проєктування»,  «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації».

 Програма надає можливість розв’язувати реальні життєві проблеми,  реалізовувати інтегративні та творчі можливості проєктно-технологічної  діяльності, встановлювати взаємозв’язки з іншими освітніми галузями,  співпрацювати з експертами різних професійних сфер за межами школи.

 Навчальний матеріал вибудовується навколо актуальних освітніх тем.  Розподіл навчальних годин за темами, добір об’єктів проєктно-технологічної  діяльності вчитель визначає самостійно, враховуючи умови навчання та  педагогічну доцільність.

                                   Інформатична освітня галузь

                                                       Інформатика

                                       (навчальний предмет)

Метою інформатичної освітньої галузі є формування у здобувача освіти  інформаційно-комунікаційної та інших ключових компетентностей, здатності  до розв’язання завдань з використанням цифрових пристроїв та інформаційно комунікаційних технологій для розвитку критичного, аналітичного,  синтетичного, логічного мислення, реалізації творчого потенціалу, формування  активної, відповідальної, безпечної та етичної діяльності в інформаційному  суспільстві.

Головними завданнями є формування умінь:

• знаходити та опрацьовувати інформацію із використанням пошукових систем;
• створювати інформаційні об'єкти та опрацьовувати їх у програмних середовищах;
• здійснювати індивідуальну й колективну діяльність в інформаційному середовищі;
• критично оцінювати інформацію для розв’язання життєвих проблем; • дотримуватися

етичних, міжкультурних та правових норм  інформаційної взаємодії;

• дотримуватися правил безпечної роботи з комп’ютерними пристроями.

Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за  змістовими лініями «Інформація. Дії з інформацією», «Комп’ютерні  пристрої для здійснення дій із інформацією», «Об’єкт. Властивості  об’єкта», «Створення інформаційних моделей. Змінення готових.  Використання» «Алгоритми».

Оцінювання якості підготовки здобувачів освіти з предмету  здійснюється в таких аспектах:

• рівень володіння теоретичними знаннями;
• здатність до застосування вивченого матеріалу у практичній діяльності;
• свідоме та відповідальне ставлення до етичних, міжкультурних та правових норм

інформаційної взаємодії;

• вміння співпрацювати;
• використання матеріалу із повсякденного життя, навчальних предметів;
• свідоме знання правил безпечної праці.

                                  Мистецька освітня галузь

                                                 Мистецтво

Метою навчання мистецтва у школі є всебічний художньо-естетичний  розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі  пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької  спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних  компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в  особистому та суспільному житті.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

• розвиток почуттєвої сфери учнів, набуття ними досвіду емоційно естетичних переживань,

формування мистецьких уподобань та  особистісних художніх цінностей;

• формування умінь художнього сприймання, аналізу художньої мови та оцінювання

творів мистецтва, аргументування думки відповідно  до вікових можливостей з використанням мистецьких термінів;

• оволодіння способами художньо-творчої діяльності в різних видах мистецтва,

комунікації з іншими в художній творчості;

• досягнення розуміння учнями можливостей цифрових технологій щодо їх застосування

в мистецькій творчості;

• розвиток здатності самопізнання і самовираження, керування власними емоційними

станами через мистецтво і різні види  художньої творчості; розвиток креативності й мистецьких  здібностей;

• формування здатності встановлювати зв’язок між видами мистецтва, між мистецтвом та

іншими сферами знання (літературою,  математикою, знаннями про природу, історію тощо); мистецтвом  і явищами довкілля;

• усвідомлення значення мистецтва в житті людини та художнього пізнання для власної

успішності;

• формування культури глядача-слухача;
• соціалізація учнів через мистецтво, формування здатності об’єктивно оцінювати творчі

здобутки свої та інших.

Відповідно до зазначених мети і завдань виокремлено змістові лінії: «художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація  мистецтва», «комунікація через мистецтво», які розкривають основну місію  загальної мистецької освіти.

Опанування учнями мистецтва у початковій школі ґрунтується на засадах компетентнісного, ціннісного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного  ігрового та інтегративного підходів.

Мистецтво сприяє формуванню ключових компетентностей, зокрема, у  процесі:

• усного висловлювання вражень від мистецтва; за допомогою коментування дорослого й

оцінювання власної художньо-творчої  діяльності (вільне володіння державною мовою/ здатність  спілкуватися рідною);

• застосування мистецької термінології, що має іноземне походження, у процесі

інтерпретації художніх творів  (спілкування іноземними мовами);

• встановлення взаємозв’язків між засобами мистецтва і здійсненням елементарних

розрахунків для пояснення художньої виразності  творів (наприклад, пропорцій частин твору, визначення  музичного метру, запису ритму, симетрії/асиметрії танцювального  руху тощо) (математична компетентність);

• спостереження, дослідження і відтворення довкілля та явищ природи засобами мистецтва

(компетентності у галузі природничих наук,  техніки і технологій, екологічна компетентність);

• самостійного(чи за допомогою дорослого) використання інформаційних технологій для

отримання мистецької інформації,  художнього творення (інформаційно-комунікаційна компетентність);

• формування уміння визначати власні художні інтереси, досягнення і потреби; прагнення

доцільно використовувати свій час для  пізнання, сприймання, творення мистецтва (навчання впродовж  життя);

• співпраці з іншими, зокрема участі у мистецьких заходах, прикрашенні середовища для

друзів, сусідів; прояву  відповідальності за особистий і колективний результат;  використання мистецтва для отримання задоволення (впливу на  власний емоційний стан), опанування народних традицій,  мистецтва рідного краю; толерантного ставлення до мистецтва  різних народів (громадянські та соціальні компетентності,  пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав  людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням  рівних прав і можливостей);

• проявів творчої ініціативи та намагання її реалізовувати, зокрема через втілення у

практичній художньо-творчій діяльності  (індивідуальній і колективній); презентації результатів власних  мистецьких досягнень (підприємливість та фінансова грамотність);

• виявлення бажання впроваджувати нові ідеї (інноваційність). Культурна компетентність як стрижнева для мистецької освітньої галузі є інтегральною стосовно інших ключових компетентностей.  Мистецька освітня галузь у 3-4 класах у навчальному закладі  реалізовується через предмети вивчення за окремими видами мистецтва:  музичне мистецтво, образотворче мистецтво.

 

                                Фізкультурна освітня галузь

                                          Фізична культура

                                 (навчальний предмет)

Метою навчання фізичної культури є всебічний фізичний розвиток  особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в  молодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, ціннісного  ставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять та  виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян  України.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

• виховання в молодших школярів розуміння значущості занять фізичними вправами,

спортивними іграми як важливого засобу  зміцнення здоров’я, отримання задоволення, гартування тіла та  характеру, самовираження, соціальної взаємодії у процесі  фізкультурно-оздоровчої діяльності;

• формування в учнів здатності володіння різними способами рухової діяльності,

виконання фізичних вправ; уміння грати в рухливі та  спортивні ігри за спрощеними правилами;

• розвиток в молодших школярів здатності встановлювати причинно наслідкові зв’язки

позитивних та негативних чинників щодо стану  свого здоров’я та фізичного розвитку;

• використовувати різні способи пошуку корисної інформації у довідникових джерелах, у

тому числі за допомогою інформаційно комунікативних технологій і критичного мислення;

• формування в учнів здатності творчо застосовувати набутий досвід з фізичної культури,

використовувати сили природи для зміцнення  здоров’я та фізичного вдосконалення;

• розвиток в молодших школярів здатності використовувати навички самоконтролю і

самооцінювання свого фізичного стану,  дотримуватися санітарно-гігієнічних правил та безпечної поведінки в  процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;

• розвиток в учнів здатності спілкуватися і взаємодіяти з дорослими й однолітками,

співпрацювати та досягати спільних командних цілей у  процесі спортивно-ігрової діяльності, використовувати  термінологічний апарат з фізичної культури рідною мовою під час  фізкультурно-оздоровчої діяльності;

• виховання в молодших школярів емоційно-ціннісного ставлення до занять фізичною

культурою та спортом, здатності добирати фізичні  вправи для розвитку фізичних якостей з урахуванням індивідуальних  можливостей, бажання керуватися правилами безпечної і чесної гри,  уміння боротися, вигравати і програвати; формування зацікавленості  досягненнями українських спортсменів на Олімпійських іграх та  інших спортивних змаганнях.

Зазначена мета і завдання реалізуються за такими змістовими лініями:  «Рухова діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність».

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів враховані  санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 3-4-х класах –  40 хвилин.

Відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87  «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (у редакції  постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688) години фізичної  культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження  учнів.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх  прогнозування та коригування проводяться моніторингові дослідження  навчальних досягнень на шкільному рівні, а також на рівні окремих класів.  Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації  цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

 

 

2.6.  Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти та форми організації освітнього процесу

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти 1-4 класів в ЗЗСО

№135 здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністрації.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи

самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2-х класах підлягають вербальному,

формувальному оцінюванню, у 3-4-х класах застосовується формувальне і підсумкове (рівневе) за навчальних досягнень оцінювання .

Відповідно до пункту 28 Державного стандарту початкової освіти отримання даних, їх

аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюють у процесі:

1. Формувального оцінювання, яке має на меті: підтримати навчальний

розвиток дітей; вибудувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях (накази МОНУ від 13.07.2021 №813 «Про методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 –х класів закладів загальної середньої освіти», від 15.05.2023 №563 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні»).

2. Підсумкового оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень

здобувачів з очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою. Основою для підсумкового оцінювання результатів навчання за рік є результати виконання тематичних діагностувальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання, зафіксовані на носіях зворотного зв’язку з батьками, спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання.

Формувальне оцінювання в 1-4 класах ЗЗСО №135 педагоги здійснюють з метою

отримання інформації про досягнення учнів задля прийняття рішень про наступні кроки в навчанні як учителем, так і учнем. Формувальне оцінювання здійснюється шляхом:

1. постійного педагогічного спостереження учителя за навчальною та іншими

видами діяльності учнів та коментарів самого учня, інших учнів, учителя;

2. застосування різних прийомів отримання зворотного зв’язку щодо сприйняття,

розуміння, застосування учнями навчального матеріалу;

3. визначення динаміки нарощування якісних показників результатів навчання у

поточній навчальній діяльності;

4. поточного аналізу змістового накопичення учнівського портфоліо;

самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання учнів; співбесід із батьками учнів задля врахування їх думки щодо особистісного розвитку та соціалізації тощо.

Оцінювання особистих досягнень учнів відбувається вербально відповідно до шкали

оцінювання у свідоцтві досягнень: має значні успіхи; демонструє помітний прогрес; досягає результату з допомогою вчителя; потребує значної уваги і допомоги.

Вербальні оцінки (1-2-і класи), (3-4-і класи) особистісних досягнень фіксуються у

свідоцтві досягнень.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

-урок формування компетентностей;

-урок розвитку компетентностей;

-урок перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

-урок корекції основних компетентностей;

-комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні

подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо. Кожен тип уроку має свою структуру, тобто етапи побудови уроку, їх послідовність, взаємозв'язки між ними.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у

змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарт та окремих предметів протягом навчального року.

Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та

здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб. Організація освітнього процесу може здійснюватись в очному, дистанційному режимах.

Дистанційне навчання в закладі реалізовується шляхом використання технологій

дистанційного навчання: синхронного - Zoom; асинхронного - Google сервіси (Classroom), освітні платформи: На Урок, Всеосвіта, Мій Клас, онлайнсервіси: Кahoot, Learningapps, Liveworksheets, Padle; відеохостинги: YouTube.

За потреби заклад освіти може організувати здобуття освіти за індивідуальною

освітньою траєкторією. Відповідно до статті 14 Закону України «Про повну загальну середню освіту» учні ЗЗСО мають право на забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії, яка формується шляхом визначення власних освітніх цілей, а також вибору суб’єктів освітньої діяльності та запропонованих ними форм здобуття загальної середньої освіти; навчальних планів та програм, навчальних предметів, форм організації освітнього процесу, засобів, методів навчання. Таким чином, за потреби заклад освіти може організувати індивідуальні форми здобуття освіти (зокрема екстернатну, сімейну (домашню), реалізовувати індивідуальну освітню траєкторію учня.

Питання спроможності закладу забезпечити реалізацію індивідуальної освітньої

траєкторії та розроблення індивідуального навчального плану розглядається педагогічною радою на основі поданою батьками заяви, складеною за відповідною формою (стаття 14 пункт 3 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).

 

2.7.  Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за програмою

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону

України «Про освіту»), враховуючи досягнення попереднього етапу розвитку особи.

Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік)

визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності тощо. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа

забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової

середньої освіти за інших умов.

З 1 вересня 2024 року набула чинності норма максимальної наповнюваності

початкових класів державних і комунальних закладів загальної середньої освіти. Згідно частини першої та другої статті 12 Закону України «Про повну загальну середню освіту», максимальна кількість в перших класах може становити не більше ніж 24 учні. Наповнюваність класів, школярі, які вчаться за індивідуальною (сімейною формою навчання), може бути більшою за 24 учні (для перших класів) та за 30 учнів (для інших класів). Ця норма чинна під час дії воєнного стану.

 

2.8.  Перелік освітніх програм для 1-4 класів

 

Освітні програми для 1-2 та 3-4 класів затверджені наказом Міністерства освіти і науки

України від 12.08.2022 року № 743 (Таблиця 5).

 

 

 

 

 

Таблиця 5

 

№ з/п	Освітня галузь	Назва навчального предмета/ інтегрованого курсу	Освітня програма
1.	Мовно- літературна освітня галузь	Українська мова.Навчання грамоти (1 клас) Українська мова (2 клас) Читання (2 клас).	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. 1-2 клас.
		Українська мова. Літературне читання (3,4 клас)	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. 3-4 клас.
2.		Іноземна мова (англійська)	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. 1-2 клас. Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. 3-4 клас.
3.	Математична освітня галузь	Математика	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. 1-2 клас. Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. 3-4 клас.
4.	Природнича освітня галузь	Я досліджую світ	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. 1-2 клас. Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. 3-4 клас.
5.	Громадянська та історична освітня галузь		Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. 1-2 клас. Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. 3-4 клас.
6.	Соціальна та здоров’язбере жувальна освітня галузь		Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. 1-2 клас. Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. 3-4 клас.
7.	Технологічна освітня галузь	Дизайн і технології	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. 1-2 клас. Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. 3-4 клас.
8.	Інформатична освітня галузь	Інформатика	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. 1-2 клас. Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. 3-4 клас.
9.	Мистецька освітня галузь	Музичне мистецтво. Образотворче мистецтво	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. 1-2 клас. Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. 3-4 клас.
10.	Фізкультурна освітня галузь	Фізична культура	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. 1-2 клас. Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. 3-4 клас.

 

РОЗДІЛ 3

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ НУШ (5-8-мі КЛАСИ)

 

• Загальні положення

Освітня програма для базової середньої освіти НУШ (5-8-мі класи) (далі - освітня програма) розроблена на виконання законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти (далі – Державний стандарт), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898, зі змінами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2022 року № 972, на основі Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 09 серпня 2024 року №1120 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти», Положення про інституційну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 23 квітня 2019 року №536, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 травня 2019р. за №547/33518. Освітня програма окреслює обов’язкові та рекомендовані підходи до розроблення  та використання ним в освітній діяльності освітніх програм на кожному циклі (адаптаційний цикл та цикл базового предметного навчання) базової середньої освіти.

              Освітня  програма  для  5-8-х  класів,  що  реалізується  в ЗЗСО № 135, спрямована на:

формування в учнів сучасної наукової картини світу;

 виховання працьовитості, любові до природи;    

розвиток           в          учнів   національної самосвідомості;

  формування людини            та громадянина,якіпрагнутьдовдосконаленнятаперетвореннясуспільства;

інтеграцію особистостівсистемусвітовоїтанаціональноїкультури;

рішеннязадач,формування загальноїкультуриособистості,адаптаціїособистостідожиттявсуспільстві;

виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;

створення основи дляусвідомленоговідповідальноговиборутанаступногоосвоєнняпрофесійнихосвітніх програм;

формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення .

Мета освітньої програми: реалізація предметного і міжпредметного змісту навчання,що забезпечує розвиток здібностей дитини, становлення її як повноцінної, соціально активної, конкурентноздатної особистості, яка володіє ключовими компетентностями (вільне володіння державною мовою та іноземними мовами; математична компетентність; компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічна компетентність; інформаційно-комунікаційна компетентність; навчання впродовж життя; громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей; культурна компетентність; підприємливість та фінансова грамотність); забезпечення діяльнісної спрямованості навчання, яке передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практичну його спрямованість; реалізацію в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків; наскрізних ліній, що є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; зосередження педагогічного колективу на цілеспрямованості, системності і єдності діяльності в змісті освіти.

Модель випускника Нової української школи – це необхідна основа для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє.

Реалізація освітньої програми (назва закладу освіти) для 5-8-х класів здійснюється через забезпечення в освітній діяльності таких принципів: гуманізм як норма поваги до особистості та основа побудови партнерського спілкування з дитиною; інтеграційні засади побудови та організації  освітнього  процесу;  визнання  самоцінності  кожного  вікового  періоду  та орієнтація на вікові особливості; створення сприятливих умов для формування і розвитку у дитини пізнавальних, психічних процесів, належної спрямованості на активність у соціумі, конструктивних мотивів поведінки, самосвідомості, позитивної самооцінки, самоповаги та шанобливого ставлення до тих, хто її оточує; урахування індивідуальних інтересів, здібностей, темпу розвитку дитини.

Завдання освітніх ліній у 5-8-х класах реалізуються на основі тематичного планування за принципом методичного конструктора та інтегрованого підходу до змісту та організації освітньої діяльності. Побудова освітнього процесу на засадах інтегрованого підходу забезпечує єдність та взаємопов’язаність усіх освітніх ліній у кожній темі, що реалізується як цілісна змістова та діяльнісна одиниця освітнього процесу. Цілісне бачення та структура тематичних циклів, за якими будується освітній процес, відображаються в плануванні за принципом методичного конструктора.

Зберігаючи наступність із початковою школою учителями (назва закладу освіти) забезпечується подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формується здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховується ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури й шанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Зміст освітньої програми (назва закладу освіти) ґрунтується на компетентнісному підході до навчання і передбачає активне конструювання знань та формування умінь, уявлень здобувачів освіти через досвід практичної діяльності, що забезпечує формування в учнів 5- 8-х класів ключових компетентностей, зазначених у статті 12 Закону України «Про освіту», а саме:

• вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
• спілкування іноземними мовами (англійською та німецькою/іспанською), що передбачає їх активне використання в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади; можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
• математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
• компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
• інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
• екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміння важливості збереження природи для сталого розвитку суспільства;
• інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
• навчання упродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
• громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
• культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
• підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів активної навчально- пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість.

З урахуванням поетапного переходу школи на здійснення діяльності за новим Державним стандартом, освітня програма 5-8-х класів розроблена на основі Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (наказ МОН від 19.02.2021 No235) (зі змінами від 09.08.2024 No 1120 «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»).

 

3.2.  Загальний обсяг навчального навантаження

Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти 5-6 класів (адаптаційний цикл базової середньої освіти) та 7-8 класів (цикл базового предметного навчання базової середньої освіти) (назва закладу освіти) сформовано відповідно до Додатку 1 для закладів з навчанням українською мовою Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОН України від 19.02.2021 №235 (зі змінами згідно наказу МОН України від 09.08.2024 № 1120 «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»).

Розподіл навчального навантаження здійснено за освітніми галузями та роками навчання. Мінімальну й максимальну кількість навчальних годин за освітніми галузями й роками навчання визначено відповідно до базових навчальних планів базової середньої освіти (додаток 23 Державного стандарту).

Керуючись показниками загальної кількості навчального навантаження, визначеними в  за галузями (додаток 1), ЗЗСО № 135 визначає обсяг фактичного річного навантаження для 5-8 класів .

 

• Річні навчальні плани для 5-8-х класів

Річний навчальний план для 5-8 класів розроблені на основі Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОН України від 19.02.2021р. № 235 (зі змінами згідно наказу МОН України від 09.08.2024 № 1120 «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»,(додаток 2).

Перелік навчальних предметів укладено за такими освітніми галузями:

• Мовно-літературна
• Математична
• Природнича
• Соціальна і здоров’язбережувальна
• Громадянська та історична
• Інформатична
• Технологічна
• Мистецька
• Здоров’я і фізична культура

                   Типові навчальні плани містять:

- орієнтовний перелік навчальних предметів та інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі, а також орієнтовний перелік міжгалузевих інтегрованих курсів;

 

-розподіл навчального навантаження за роками навчання між навчальними предметами / інтегрованими курсами;

-години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами (це різниця між сумарною мінімальною кількістю годин, визначеною Державним стандартом для відповідного року навчання, і гранично допустимим річним навчальним навантаженням).           Навчальне навантаження в типових навчальних планах орієнтоване на визначений базовим навчальним планом Державного стандарту діапазон мінімальної та максимальної кількості годин у межах кожної освітньої галузі на адаптаційному та предметному циклах навчання базової середньої освіти.

  Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у річних навчальних планах .

Перехід школи до вивчення предмета «Громадянська освіта» у 7 класі відповідно до модельної програми «Громадянська освіта. 6–9 клас» (авт. Васильків І. Д., Кравчук В. М., Танчин І. З.), рекомендованої Міністерством освіти і науки України наказом від 19.12.2024 № 1768, обґрунтовується тим, що на сьогодні в нормативно-правовому полі України не існує затвердженої МОН окремої модельної програми з громадянської освіти, яка б починалася виключно з 7 класу – початку циклу базового предметного навчання базової середньої освіти. Згідно з Державним стандартом базової середньої освіти (постанова КМУ № 898 від 30.09.2020):

• базова середня освіта поділяється на два цикли:
• адаптаційний (5–6 класи) — інтегровані курси;
• базового предметного навчання (7–9 класи) — окремі предмети.
• освітня галузь «Громадянська та історична освітня галузь» передбачає послідовне формування громадянських компетентностей. Інтегрований курс у 5–6 класах за модельною програмою «Досліджуємо історію і суспільство. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (автори Пометун О.І., Ремех Т.О., Малієнко Ю.Б., Мороз П.В.), рекомендованої  Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795)  забезпечує вступ і базову підготовку в межах громадянської компетентності, але не є окремим предметом «Громадянська освіта». На момент початку 7 класу (з 2025/2026 навчального року) відсутня затверджена МОН програма з громадянської освіти, що починалася б саме з 7 класу. Тому для забезпечення безперервності, наступності та системності у формуванні громадянських компетентностей логічним і нормативно обґрунтованим рішенням є: перехід до модельної програми «Громадянська освіта. 6–9 клас», (авт. Васильків І. Д., Кравчук В. М., Танчин І. З.) рекомендованої МОН (наказ №1768 від 19.12.2024). Програма є наскрізною: охоплює 6–9 класи та передбачає розгортання ключових понять і умінь упродовж чотирьох років. Вона адаптивна: розділи, передбачені для 6 класу, учні частково опановують через інтегрований курс у 5–6 класах (як вступ). Перехід на програму з 7 класу не створює розриву, оскільки програма дозволяє гнучке застосування відповідно до рівня сформованості компетентностей на момент старту. Вивчення Громадянської освіти у 8 класі здійснюється за модельною навчальною програмою «Громадянська освіта. 8 клас» для закладів загальної середньої освіти (авт. Пометун О. І., Ремех Т. О., Сєрова Г. В.) , рекомендованої Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України від 14 серпня 2024 року No 1138).

 

Перелік модельних навчальних програм

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних модельних навчальних програмах.

 

 

Освітня галузь, назва предмета	Модельні                               навчальні програми для 5-8-х класів НУШ
	назва	автор(и)
Мовно-літературна
Українська                мова	5-6 кл. Модельна навчальна програма «Українська мова. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти 7-8 кл. Модельна навчальна програма «Українська мова. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти	Заболотний О.В., Заболотний В.В., Лавринчук В.П., Плівачук К.В., Попова Т.Д.     Заболотний О.В., Заболотний В.В., Лавринчук В.П., Плівачук К.В., Попова Т.Д.
Українська              література	5-6 кл. Модельна навчальна програма «Українська література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти 7-8 кл. Модельна навчальна програма «Українська література. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти	Архипова В.П., Січкар С.І., Шило С.Б.       Таміла Яценко, Василь Пахаренко, Олеся Слижук, ІринаТригуб
Зарубіжна                література	Модельна навчальна програма з Зарубіжної літератури для 5-9 класів НУШ 2022 р.   9 клас Зарубіжна література. 5-9-і класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів(наказ МОН України від 07.06.2017 № 804)   10-11 клас Зарубіжна література Рівень стандарту Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН від 23.10.2017 №1407	5-6 клас - Волощук Є.В. 6 клас-Волощук Є.В. 7-9 клас- Волощук Є.В.       9 кл. - Волощук Є.В.                 10-11 кл. Ніколенко
Іноземна мова           (англійська)
Друга           іноземна                  мова                         (німецька)
Математична
Математика	Типова освітня програма для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти у редакції, затвердженій наказом МОН від 09.08.2024 р. № 1120	5 клас - С.Скворцова 6 клас - Н. Тарасенкова
.                                           Алгебра	Типова освітня програма для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти у редакції, затвердженій наказом МОН від 09.08.2024 р. № 1120	А. Г. Мерзляк, М. С. Якір

 

Геометрія		Типова освітня програма для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти у редакції, затвердженій наказом МОН від 09.08.2024 р. № 1120			А. Г. Мерзляк, М. С. Якір
Природнича
Пізнаємо                                              природу
Біологія
Географія		Модельна навчальна програма «Географія. 6-9 класи»   для закладів загальної середньої освіти			(авт. Кобернік С. Г., Коваленко Р. Р., Гільберг Т. Г., Даценко Л. М.)
Фізика		Модельна          навчальна           програма «Фізика. 7–9 класи» для  закладів загальної             середньої освіти . Фізика й астрономія ( рівень стандарту) . Програма для 10 -11 -х  класів ЗНЗ.			(авт.Кремінський Б.Г., Гельфгат І.М. , Божинова Ф.Я. , Ненашев І.Ю. , Кірюхіна О.О. )     Навчальна програма авторського колективу під керівництвом Локтєва В.М.
Хімія
Громадянська та історична освіта
Досліджуємо історію і суспільство. 5 клас (інтегрований курс)		«Досліджуємо історію і суспільство. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти			автори Пометун О.І., Ремех Т.О., Малієнко Ю.Б., Мороз П.В.
Досліджуємо історію і суспільство. 6 клас (інтегрований курс)		«Досліджуємо історію і суспільство. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти			(автори Пометун О.І., Ремех Т.О., Малієнко Ю.Б., Мороз П.В. «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795)
Історія України 7 клас               Всесвітня історія 7 клас		Модельна навчальна програма “Історія України.7-9 класи” для закладів загальної середньої освіти       Модельна навчальна програма “Всесвітня історія. 7-9 класи” для закладів загальної середньої освіти			авт. Пометун О. І., Ремех Т. О., Гупан Н. М., Малієнко Ю. Б., Сєрова Г. В.           авт. Пометун О. І., Ремех Т. О., Малієнко Ю. Б., Мороз П. В.
Історія України 8 клас           Всесвітня історія 8 клас		«Історія України. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти       «Всесвітня історія. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти			авт. Пометун О. І., Ремех Т. О., Гупан Н. М., Малієнко Ю. Б., Сєрова Г. В. «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 06.09.2023 № 1090)   авт. Пометун О. І., Ремех Т. О., Малієнко Ю. Б., Мороз П. В. «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 06.09.2023 № 1090)
Громадянська            освіта 7 клас         8 клас		Модельна навчальна програма “Громадянська освіта. 6-9 клас” для закладів загальної середньої освіти   «Громадянська освіта. 8 клас» для закладів загальної середньої освіти			авт.Васильків І.Д., Кравчук В.М.,Танчин І.З.         авт. Пометун О. І., Ремех Т. О., Сєрова Г. В. «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 14 серпня 2024 року № 1138)
Соціальна та здоров’язбережувальна
Здоров’я,                  безпека та                добробут		Модельна програма”Здоровʼя, безпека та добробут 5-6 кл.” Модельна програма”Здоровʼя, безпека та добробут 7-9 кл.”			5-6 кл.(інтегрований курс) Воронцова та ін. 7 -9 кл.(інтегрований курс) Воронцова та ін.
Здоров’я,                  безпека та                добробут
.                                 Етика		«Етика. 5-6 класи», для закладів загальної середньої освіти (наказ №795 МОН від 12.07.2021)			Пометун О.І., Ремех Т.О., Кришмарел В.Ю
Підприємництво          і                                фінансова                                      грамотність		«Підприємництво і фінансова грамотність. 8-9 класи» для закладів загальної середньої освіти«Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказМіністерства освітиінаукиУкраїнивід 24.12.2024№1787)			.КузнєцоваА. Я.,ДовганьА.І.,ЧасніковаО.В.,ШніцерО.П., Тригуб О.В., ГірченкоТ.Д.,Шабанова О.В., Харченко А. М., Нагайчук Н. Г
Технологічна
Технології		Модельна навчальна програма «Технології. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти			Терещук А.І., Абрамова О.В., Гащак В.М., Павич Н.М
Технології		Модельна навчальна програма «Технології. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти			Мачача Т. С.
Інформатична
Інформатика		Модельна навчальна програма «Інформатика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти                                                 Модельна навчальна програма «Інформатика. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти			(автори Ривкінд Й.Я., Лисенко Т.І., Чернікова Л.А., Шакотько В.В.)
	Мистецька
	Мистецтво		Модельна програма “Мистецтво” 5-6 клас   Модельна програма “Мистецтво”(інтегрований курс)7-9 клас   “Мистецтво” , 5- 9 кл. Навчальна програма для загальноосвітніх             навчальних закладів (наказ МОН України від 07.06.2017 №804) Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11 класи. Рівень стандарту	5-6 кл. Масол та ін.     7-9 кл.Масол та ін.       9 кл. - Масол та ін.                 10-11 кл. - Л.Масол
	Фізична                   культура		Модельна навчальна програма «Фізична культура. 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» наказ Міністерства освіти і науки України від 22.08.2024 року № 1185	: Баженков Є. В., Бідний М. В., Ребрина А. А., Данільченко В. О., Коломоєць Г. А., Дутчак М. В
	Фізична                   культура

• Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти НУШ

Навчання за освітньою програмою можуть розпочинати учні й учениці, які на

момент зарахування (переведення) до (назва закладу освіти), що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом встановленого зразка (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про початкову освіту).

Визнання результатів навчання здобувачів освіти, які в умовах воєнного стану

вимушено виїхали за межі України та повернулися в Україну, здійснюється в порядку, визначеному педагогічною радою (назва закладу освіти), із урахуванням рекомендацій Міністерства освіти i науки України (наказ МОН від 02.08.2024 №1093).

Визнання результатів навчання здобувачів освіти із числа внутрішньо переміщених

осіб здійснюється на основі довідки a6o іншого документа, виданого закладом освіти, у якому дитина здобувала освіту за місцем тимчасового перебування.

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів за рівень

початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року. Для проведення оцінювання наказом директора ЗЗСО №135 створюється комісія, затверджується її склад (голову та членів комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів. Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 15 лютого 2023 року №165), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2023 р. за №359/39415.

3.5.  Опис інструментарію оцінювання

Згідно Закону України «Про повну загальну середню освіту» кожен учень має право на

справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання незалежно від виду та форми здобуття ним освіти.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є поточне, підсумкове

(тематичне, семестрове, річне) оцінювання. За вибором школи оцінювання здійснюється за системою оцінювання, визначеною законодавством.

Система оцінювання має на меті допомогти вчителеві конкретизувати навчальні

досягнення учнів і надати необхідні інструменти для впровадження об’єктивного й справедливого оцінювання результатів навчання.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно Рекомендаціям

щодо оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України 02 серпня 2024 № 1093.

Оцінювання у ЗЗСО №135 здійснюється як у процесі навчання (поточне), так і на

різних його етапах (підсумкове).

Формувальне оцінювання спрямоване на відстеження динаміки навчального

поступу учнів, визначення їхніх навчальних (освітніх) потреб і скерування освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням встановлених результатів навчання.

Підсумкове оцінювання показує результат навчання та розвитку.

Оцінювання здійснюється із застосуванням завдань різних когнітивних рівнів: на

відтворення знань, на розуміння, на застосування в стандартних і змінених навчальних ситуаціях, уміння висловлювати власні судження, ставлення тощо.

 Частотність та процедури проведення оцінювання, а також види діяльності,

результати яких підлягають оцінюванню, визначають педагогічні працівники з урахуванням дидактичної мети, особливостей змісту навчального предмета / інтегрованого курсу та з урахуванням етапу опанування програмовим матеріалом та етапу досягнення очікуваного результату навчання.

Під час оцінювання результатів навчання важливо враховувати дотримання

здобувачами освіти принципів академічної доброчесності (самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання; покликання на джерела інформації в разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей).

У разі порушення учнями принципів академічної доброчесності, зокрема,

списування (виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання під час певного виду навчальної діяльності), учитель/учителька може ухвалити рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності і запропонувати учню/учениці повторне проходження оцінювання.

Оцінкаєконфіденційноюінформацією,доступноюлишедляучнівстватайого

батьків (або осіб, що їх замінюють). Інформування батьків про результати навчання відбувається під час індивідуальних зустрічей, шляхом записів оцінювальних суджень у носіях зворотного зв’язку з батьками, фіксації результатів навчання у свідоцтві досягнень.

У Свідоцтві досягнень виставляють семестрові оцінки за групами результатів. На

підставі оцінок за групами результатів виставляють загальну оцінку за семестр з кожного навчального предмета/інтегрованого курсу навчального плану освітньої програми закладу освіти.

За рішенням педагогічної ради (протокол № 10 від 25 серпня 2025 р )  у 5-х класах адаптаційний період вересень- жовтень 2025/2026 н.р., впродовж якого нездійснюється поточне та тематичне оцінювання.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з предметів "Мистецтво" та «Фізична культура» у 5-6 класах відбувається за двобальною шкалою зараховано/незараховано. Оцінювання навчальних досягнень учнів з предметів "Мистецтво" та «Фізична культура» у 7 класі відбувається за 12-бальною шкалою.

Свідоцтво досягнень відображає результати навчальних досягнень учнів 5-8 класів НУШ з усіх навчальних предметів та інтегрованих курсів, визначених освітньою програмою школи.

              Оцінказасеместрможебутискоригованою.Відповіднодо п.3.2.Інструкціїз

ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496, у триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів, які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або не були атестовані, звертаються до директора (назва закладу освіти) із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій пояснюють причину та необхідність його проведення.

Наказом директора школи створюється комісія та затверджується графік і порядок

проведення оцінювання. Члени комісії готують завдання, що погоджує педагогічна рада (назва закладу освіти). Комісія ухвалює рішення щодо його результатів та складає протокол.           Рішення комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову. У  разі,  якщо  учневі/учениці  не  вдалося  підвищити  результати,  запис  у  колонку «Скоригована» у класному журналі не роблять. За результатами оцінювання директор школи видає відповідний наказ.

Підсумкове оцінювання за рік не здійснюють. Річну оцінку виставляють на підставі

загальних оцінок за І та II семестри або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним оцінок за І та II семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих досягнень учня і учениці протягом року.

При здійсненні семестрового оцінювання учнів з тимчасово окупованих територій, з числа внутрішньо переміщених осіб і тих, хто повернулися на постійне місце проживання, зараховуються всі оцінки, які вони отримали впродовж семестру незалежно від місця навчання та форми здобуття освіти.  Учні можуть подавати:

• інформаційні довідки про період навчання із зазначенням переліку предметів, окремих тем та результатів оцінювання, видані закладами освіти, в яких вони тимчасово навчались;
• інформацію з електронних журналу та щоденника за попереднім місцем навчання. 

Якщо в учнів, які повернулися на постійне місце проживання та з тимчасово окупованих територій, відсутні обліковані результати оцінювання за попереднім місцем навчання, школа проводе підсумкове семестрове оцінювання у вигляді контрольної роботи, тестування, співбесіди тощо (у тому числі за допомогою технологій дистанційного навчання).

 

3.6.  Критерії та шкала оцінювання

Оцінювання результатів навчання учнів ЗЗСО №135 здійснюється згідно з вимогами

до обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом на основі компетентнісного підходу. Оцінювання дає інформацію про досягнення результатів навчання на певному етапі освітнього процесу.

Результати оцінювання виражаються в балах (від 1 до 12), відповідно до рішення

педагогічної ради (протокол від 25.08.2025 №10).

Оцінювання здійснюється за визначеними критеріями, які дозволяють встановити

відповідність між вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначеними Державним стандартом, і фактичними результатами навчання, яких досягай учні.

Загальні критерії оцінювання (додаток 3) визначають загальні підходи до

встановлення результатів навчання учнів і слугують основою критеріїв оцінювання за освітніми галузями, відповідно до Рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 02.08.2024 №1093 (далі – Рекомендації).

Критерії оцінювання реалізуються за чотирма рівнями (початковий, середній,

достатній, високий). Кожний наступний рівень охоплює вимоги до попереднього, а також додає нові.

Критерії оцінювання дають змогу здійснювати оцінювання результатів навчання у

12- бальній шкалі оцінювання.

Опискожногобалашкалиоцінюванняподановдодатках Рекомендацій з

урахуванням структури компетентності (знання, уміння, цінності, ставлення) і наскрізних у всіх ключових компетентностях умінь (читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно й письмово, критично й системно мислити, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, ухвалювати рішення, розв’язувати проблеми, творчість, ініціативність, здатність співпрацювати з іншими людьми).

Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень учнів учителі школи

керуються такими категоріями критеріїв:

• розв’язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням знань, що

охоплюються навчальним матеріалом;

• комунікація (у тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних

технологій);

• планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і графічною

інформацією;

• рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності.

 

РОЗДІЛ 4

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ІІ СТУПЕНЯ ПОВНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ (9-ті КЛАСИ)

 

• Загальні положення

Освітня програма базової середньої освіти ЗЗСО №135 розроблена на виконання

Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», відповідно до Положення про інституційну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 23 квітня 2019 № 536, Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12 квітня 2016 № 8 (у редакції наказу МОН України від 15 лютого 2023 №165), постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», Типової освітньої програми базової середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20 квітня 2018 № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», на підставі наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», з урахуванням закону України від 15.03.2022 «Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану».

Освітняпрограмаокреслюєрекомендованіпідходидоплануванняйорганізації

школою єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

 

4.2.Загальний обсяг навчального навантаження

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 9-х класів складає 1260 годин

/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено в річному навчальному плані школи на 2025/2026 н.р.

Освітня програма  дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти,

встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Освітня програма ІІ ступеня (базова середня освіта) передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову.

 

4.3.Навчальний план для 9-х класів

Робочий навчальний план для 9-х класів розроблений на основі Типової освітньої

програми для 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018р. № 405.

      З метою виконання вимог Державного стандарту річний навчальний план  містить усі

предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчального плану освітньої програми.

У 9-х класах з поглибленим вивченням іноземної мови (англійської) навчальне

навантаження учнів не перевищує санітарно-гігієнічних норм.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи, тому формування

навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров'я», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових річного навчального плану.

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» формує самостійно з варіативних

модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій. Предмет «Фізична культура» реалізується за рахунок варіативних

модулів, які визначені шляхом опитування учнів у кожному класі: 9-ті класи –                                                                                                                                     легка атлетика, футбол, гімнастика, волейбол, баскетбол.

4.4.Перелік освітніх галузей

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями: Мови і літератури

Суспільствознавство Мистецтво

Математика Природознавство Технології

Здоров’я і фізична культура

 

4.5.  Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти в 9- х класах у 2025/2026 навчальному році

Згідно із законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту»,

Положенням про здобуття повної загальної середньої освіти до здобуття базової середньої освіти в 9-х класах у 2025/2026 н.р. можуть бути зараховані учні, які завершили 8-й клас, досягли відповідного рівня знань, подали необхідні документи та відповідають віковим та організаційним вимогам, визначеним чинним законодавством України.

Особи з особливими освітніми потребами зараховуються на підставі висновку ІРЦ та

індивідуальної освітньої траєкторії.

Особи, які здобували освіту за кордоном, зараховуються після процедури визнання

результатів навчання (еквівалентності документів).

 

4.6.Перелік навчальних програм

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних

програмах, перелік яких наведено в таблиці . У зазначеному переліку навчальні програми, які мають гриф «Затверджено» Міністерством освіти і науки України й розміщені на офіційному веб-сайті МОНУ.

 

№ з/п	Назва                          навчальної                                        програми
1	Української             мова    5-9-і    класи.             Програми для загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОН України від           07.06.2017 №804)
2.	Українська  література     5-9-і    класи. Програми       для загальноосвітніх    навчальних закладів (наказ МОН України від 07.06.2017 № 804)
3.	Біологія 6-9-і            класи.             Навчальна програма            для загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОН України від             07.06.2017 № 804)
4.	Навчальна   програма  для загальноосвітніх навчальних закладів «Історія України. Всесвітня історія. 5–9            класи» (наказ МОН          України від 03.08.2022 №698
5.	Основи правознавства. 9   клас.   Навчальна програма            для закладів загальної середньої освіти (наказ МОН України від 03.08.2022 №698)
6	Географія. 6-9-і класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів (наказ Міністерства освіти і науки України від 03 серпня 2022            року № 698)
7.	Зарубіжна література. 5-9-і класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів(наказ МОН України від 07.06.2017 № 804)
8.	Інформатика.          5-9-і    класи. Навчальна      програма        для загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОН України від 07.06.017 №804
9.	Математика. 5-9-і класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОН України від 07.06.2017 №804)
10.	Мистецтво. 5-9-і класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОН України від 07.06.2017 №804)
11.	Основи здоров’я. 6-9-і класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних        закладів (наказ Міністерства освіти і науки України від 03 серпня 2022 року № 698)
12.	Трудове навчання. 5-9-і класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОН України від 07.06.2017 №804)
13.	Фізика. 7-9-і класи.             Навчальна програма            для загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОН України від 07.06.2017 №804)
14.	Фізична культура. 6-9-і класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів      (наказ             Міністерства             освіти             науки України від 03 серпня 2022 року № 698)
15.	Хімія. 7-9-і класи. Навчальна програма            для загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОН України від 07.06.2017 №804)

 

4.7.Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюються на

суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів. Упродовж навчання здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів освіти у 9-х класах підлягають формувальному та

підсумковому (бальному) оцінюванню. Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей учнів, окрім уроку, здійснюватиметься у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з’ясувати рівень сформованості компетентностей. Функцію перевірки та/або оцінювання сформованості компетентностей виконує також навчально-практичне заняття та заняття практикуму. Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток здобувачів освіти; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях. Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

На початку 2025/2026 навчального року школа організовує проведення в 9-х класах

вхідного оцінювання здобувачів освіти з метою діагностування рівня їх навчальних досягнень за попередній навчальний рік та планування подальшої роботи із систематизації, узагальнення та закріплення навчального матеріалу, з математики, англійської мови, української мови.

Загальні підходи до визначення рівня навчальних досягнень учнів 9-х класів та

встановлення відповідності між вимогами до знань, умінь і навичок здобувачів освіти та показником оцінки в балах відповідно до рівнів навчальних досягнень (початковий, середній, достатній, високий) в школі здійснюються згідно Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.04.2011 №329.

 

РОЗДІЛ 5

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ПРОФІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ІІІ СТУПЕНЯ ПОВНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ (10-11-ті КЛАСИ)

 

• Загальні положення

Освітня програма комунального закладу (назва закладу освіти)  ІІІ ступеня (профільна

середня освіта) розроблена на виконання законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» та складена на підставі наказів Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» (в редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 28.11.2019 № 1493 «Про внесення змін до типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня»), від 31.03.2020 №464 «Про внесення змін до типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня», з урахуванням закону України від 15.03.2022 «Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану»/

Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідним

Державним стандартом вимог до обов’язкових результатів навчання учнів є освітня програма ІІІ ступеня (профільна середня освіта).

Освітня програма ІІІ ступеня окреслює рекомендовані підходи до планування й

організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами повної загальної середньої освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

 

5.2.  Загальний обсяг навчального навантаження

Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для

10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік: для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік, для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслюється у річному навчальному плані ЗЗСО № 135.

5.3.  Навчальний план для 10-11-х класів

Річний навчальний план для 10 та 11-х класів розроблено відповідно до Державного

стандарту, з метою його впровадження в частині повної загальної середньої освіти з 01 вересня 2025 року. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на індивідуальні та групові заняття тощо.

Для складання річного навчального плану школа використовує другий варіант

розподілу годин щодо організації освітнього процесу. Другий варіант (додаток 2, додаток 3 відповідно таблиці 2 Типової освітньої програми в редакції наказу МОН України від 28.11.2019 № 1493) містить перелік базових предметів, який включає окремі профільні предмети, що вивчаються на профільному рівні: українська мова; алгебра і початки аналізу та геометрія; іноземна мова (англійська).

До  базових  предметів  належать:  «Українська  мова»,  «Українська  література»,

«Зарубіжна  література»,   «Іноземна  мова»,  «Історія  України»,  «Всесвітня  історія»,

«Громадянська освіта», «Математика», «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія»,

«Географія», «Фізична культура», «Захист України».

Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:

• базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;
• профільні предмети, перелік яких з орієнтовною кількістю тижневих годин подано

Типовій освітній програмі закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №408 , що вивчаються на профільному рівні.

Відповідно до пункту 7, статті 12 Закону України «Про повну загальну середню освіту»,

ураховуючи потреби учнів, побажання батьків, фахову підготовку педагогічних кадрів на профільному рівні здійснюється вивчення іноземної мови (англійської) .

Кількість навчальних годин для профільного предмету — 5 годин.

У процесі складання річного навчального плану адміністрацією враховано,

що:

• профіль навчання передбачає можливість вивчення профільних предметів, які

вивчаються на профільному рівні – іноземна мова (англійська);

          - кількість тижневих годин для вивчення профільних предметів складається з кількості

годин, відведених річним навчальним планом на вивчення відповідних базових предметів, і кількості годин, передбачених на профільні предмети;

• залишок навчальних годин, передбачених на вивчення профільних предметів

використовує для підсилення предметів інваріантного складника.

У зв’язку з тим, що входить до мережі «Шкіл сприяння здоров’ю», формування

навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється в рамках предмета «Фізична культура». Предмет «Фізична культура» реалізується за рахунок варіативних модулів, які визначені шляхом опитування учнів у кожному класі – легка атлетика, гімнастика, волейбол, баскетбол, футбол.

Відповідно наказу Міністерства освіти і науки України від 28.11.2019 № 1493 «Про

внесення змін до типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня», де вказано орієнтовну кількість годин для вивчення профільних предметів, яку заклад освіти може збільшувати або зменшувати, в навчальний план внесено остаточний розподіл кількості годин на вивчення профільних предметів.

 

5.4.Перелік освітніх галузей

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

• Мови і літератури
• Суспільствознавство
• Математика
• Природознавство
• Технології
• Здоров’я і фізична культура

5.5.Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти

Профільна середня освіта у здобувається після здобуття базової середньої освіти. Учні,

які здобули базову середню освіту на 1 вересня поточного року розпочинають здобуття у новому навчальному профільної середньої освіти.

 

5.6. Перелік навчальних програм

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних

програмах, затверджених Міністерством освіти і науки України. Перелік програм подано в . Тексти навчальних програм розміщено на офіційному сайті Міністерства освіти і науки України.

 

 

Перелік навчальних програм для учнів 10-11-х класів ЗЗСО №135

 

№ з/п		Назва                                                навчальної                                       програми		Рівень вивчення
Освітня галузь «Мови і літератури»
1.		Українська                                      мова		Рівень стандарту			«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН від 23.10.2017 №1407
2.		Українська                                      мова		Рівень стандарту			«Затверджено Міністерством            освіти і науки України» наказ            МОН від            23.10.2017 №1407
3.		Українська                                      література		Рівень стандарту			«Затверджено Міністерством освіти і науки            України» наказ МОН від 23.10.2017 №1407
4.		Зарубіжна                                        література		Рівень стандарту			«Затверджено Міністерством освіти і науки            України» наказ МОН від 23.10.2017 №1407
5.		Іноземні                                           мови		Рівень стандарту			«Затверджено Міністерством освіти і науки            України» наказ МОН від 23.10.2017 №1407
6.		Іноземні                                           мови		Профільний             рівень			«Затверджено Міністерством освіти і науки            України» наказ МОН від 23.10.2017 №1407
Освітня галузь «Суспільствознавство»
7.		Історія                                              України		Рівень стандарту			«Затверджено Міністерством           освіти і науки           України» наказ Міністерства освіти і науки України від 03 серпня 2022 року № 698
8.		Всесвітня                                         історія		Рівень стандарту			«Затверджено Міністерством освіти і науки            України» наказ Міністерства освіти і науки України від 03 серпня 2022 року № 698
9.		Громадянська                                  освіта                                    (інтегрований                                              курс)		Рівень стандарту			Затверджено та надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ МОН  від 03 серпня 2022 року № 698)
	Освітня галузь «Математика
	10.		Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)		Рівень стандарту	«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН від        23.10.2017 №1407
	11.		Математика		Рівень стандарту	«Затверджено Міністерством освіти і науки            України» наказ МОН від 23.10.2017 №1407
	Освітня галузь «Природознавство»
	12.		Біологія і екологія		Рівень стандарту	«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН від                    23.10.2017 №1407
	13.		Географія		Рівень стандарту	«Затверджено Міністерством освіти і науки            України» наказ МОН від 23.10.2017 №1407
	14.		Фізика		Рівень стандарту	«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказМОН від 24.11.2017 №1539
	15.		Хімія		Рівень стандарту	«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН від 23.10.2017 №1407
	Освітня галузь «Технології»
	16.		Інформатика		Рівень стандарту	«Затверджено Міністерством освіти і науки            України» наказ МОН від 23.10.2017 №1407
	Освітня галузь «Здоров'я             і фізична культура»
	17.		Фізична культура		Рівень стандарту	Затверджено та надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 03 серпня 2022 року № 698)
						науки України» наказ МОН від 23.10.2017 №140
	18.		Захист України		«ЗАХИСТ УКРАЇНИ. РІВЕНЬ СТАНДАРТУ» ДЛЯ 10 - 11 КЛАСІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ	«Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (Наказ Міністерства освіти і науки України від 13.09.2023 № 1121-23) «Погоджено в Міністерстві оборони України» (Лист від 28.08.2023 № 220/10183)

 

 

• Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюються на

суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів. Упродовж навчання здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів освіти у 10-х та 11-х класах підлягають

формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню. Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей учнів, окрім уроку, здійснюється у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з’ясувати рівень сформованості компетентностей. Функцію перевірки та/або оцінювання сформованості компетентностей виконує також навчально-практичне заняття та заняття практикуму. Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток здобувачів освіти; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях. Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

На початку  навчальногорокуорганізовуєпроведенняв10-хта11- хкласахвхідного

оцінювання здобувачів освіти з метою діагностування рівня їх навчальних досягнень за попередній навчальний рік та планування подальшої роботи із систематизації, узагальнення та закріплення навчального матеріалу, з математики, української та англійської мов.

Загальні підходи до визначення рівня навчальних досягнень учнів 10-х й 11-х класів та

встановлення відповідності між вимогами до знань, умінь і навичок здобувачів освіти та показником оцінки в балах відповідно до рівнів навчальних досягнень (початковий, середній, достатній, високий) в здійснюються згідно Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.04.2011 №329.